5 травня в бібліотеці відбулася бесіда Івана СВАРНИКА «Маківка». Як зазначив історик, Маківка стала поворотним пунктом першого періоду Великої війни, коли вдалося зупинити просування москалів на захід і почати визволення від них Галичини.

Маківка – не найвища гора (958 м) біля Славська, однак ця вершина перекривала шлях до Козьової, а далі через перевали на Угорську рівнину, куди рвалися москалі. Бої на Маківці тривали з 29 (точніше, з ночі 28 квітня) до 4 травня включно, коли сотні УСС вивели з поля бою на перепочинок і докомплектування. Легіон УСС на той момент складався з 2 куренів (Г. Коссака й В. Дідушка). У битві брали участь одночасно 5 сотень, деякі ввели 2 травня як підкріплення. УСС входили до складу 55 піхотної дивізії ген. Фляйшнера 130 бригади, якою командував Йосиф Доброволя-Вітошинський. Протистояли січовикам Овруцький і Кременецький піхотні полки, а з 30 квітня їх підтримали частини Каспійського полку. На початку бою, 29 квітня, українці вибили москалів з Маківки, 30 квітня,1 і 2 травня тривали контратаки москалів. Траншеї по кілька разів переходили з рук в руки, часто відбувалася рукопашна боротьба. Як писав 1 травня Д. Вітовський, «Клекотіли по обох сторонах скоростріли, при землі гупали ручні гранати – здавалося, гора рухається, дихає пеклом». Січовики виявили дивовижну стійкість і мужність, відстоюючи свої позиції. За ці бої срібним хрестом за мужність були нагороджені О. Степанівна, С. Галєчко, П. Дідушок, Р. Сушко, С. Ґорук, А. Мельник, О. Букшований та багато інших стрільців і старшин. Втрати УСС на 4 травня склали 42 вбитими, 76 пораненими, 35 полоненими. Невідомі втрати угорських гонведів. Москалі загалом втратили вбитими й пораненими бл. 3 тис. бійців. Після виведення з бою українців їхні позиції зайняли австрійці й угорці. 5 травня Маківку знову захопили москалі. Однак стратегічне завдання УСС виконали. Затятий опір на Маківці дозволив австро-німецьким військам сконцентрувати резерви й розпочати контрнаступ проти москалів. В результаті 22 червня було звільнено Львів.

2 травня у відділі мистецької літератури відбулась подорож книжково-ілюстративною виставкою «Я люблю тебе, Львове!» до Дня міста. Цього року, 2-4 травня, у Львові відзначають 769 років від першої письмової згадки міста. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, яка ознайомила всіх користувачів з історією міста. Львів – старовинне європейське місто і неофіційна культурна столиця України. Кращі європейські архітектори століттями працювали над створенням цього міста таким, яким ми його бачимо сьогодні. Важко уявити, що навіть після двох світових воєн і планів Радянського Союзу щодо знищення міста, Львів як і раніше, виглядає приголомшливо. Зразки єврейської, німецької, польської, української, австрійської та інших культур можна побачити, просто зробивши невелику прогулянку по місту.

1 травня у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка відбувся науковий семінар «Світ патологій Вітольда Ґомбровича», з нагоди 65-річчя від часу першої публікації роману "Порнографія" за участі кафедри полоністики ЛНУ ім. Івана Франка. Така багатодесятирічна співпраця кафедри з відділом заснована на двосторонній потребі закладів, адже третьокурсники кафедри проходять щорічно літню архівну практику саме в нашій книгозбірні. Семінар розпочала завідувачка відділу Олександра Лук’яненко розповіддю про чуттєву метафізику романів Вітольда Ґомбровича. Після виголошення тем семінару відбулося обговорення виступів магістрантів доцентом кафедри пані Уляною Левчук. Магістранти віднеслись до семінару з належною відповідальністю, підготувавши солідні дослідження про творчість і вплив творів письменника на світовий літературний процес у цілому (теми учасників семінару зазначені у запрошенні).