13 квітня до бібліотеки завітав наш давній приятель – поет і воїн Володимир Тимчук. Прийшов з війни і піде на війну. Прийшов не з порожніми руками – приніс три книжечки своїх і побратимів та однодумців - колег із поетичного цеху - поезій, рефлексій і щемкого відчуття цінності людського життя й важливості в ньому любові й віри. Про внутрішній світ людини на війні найкраще промовляє такий вірш:

КРИЛО
Вздовж самої води босніж солдат
Брів, а та собі й далі текла,
Кожен крок, - виглядало, - робив невпопад
До чарівності миті. Зола
Від вчорашнього вогнища мітила слід –
Те, що вчора було, - не пече…
...Дивна тиша під сонцем, втікаючи від
Неї, озирнутися через плече
Не збирався солдат – може, настрою, сил
Чи чогось ще уже не було.
Сонце гралося сяйвом у плюскоті хвиль.
За плечима – не зброя, а біле велике крило.

Це твір із збірки «Ангельським чином» (Львів, 2023), куди увійшли твори, пов’язані зі світом ангелів навколо нас і серед нас.

А ще цікава bilinqua – збірка «Жыве Беларусь!» (Вінниця, 2023), підготована трагічно загиблим письменником з Ізюмщини Володимиром Вакуленком-К. До білорусько-українських текстів сучасних білоруських поетів, додані також окремі кримськотатарські, литовські, їдиш, латиські й польські переклади, а також вірш Калпни Сінґ-Чітніс (США), присвячений В. Вакуленкові.

На особливу увагу заслуговує антологія «Sunflowers» (соняшники), укладена індо-американською поетесою Калпною Сінґ-Чітніс, яка поєднує твори українських (з англійськими перекладами), американських, індійських поетів, які відгукнулися на війну в Україні. Серед знакових імен – Сергій Жадан, Микола Горбаль, Ілля Камінський, Михайло Жаржайло, Юлія Вротна і, звісно, Калпна Сінґ-Чітніс.

Усі ці твори виразно промовляють – музи не мовчать, навіть коли говорять гармати.