31 березня в бібліотеці відбулося довгоочікуване засідання Археографічної комісії НТШ (голова – І. Сварник, секретар У. Кришталович) у рамках березневої наукової сесії НТШ. На жаль, через лікування після поранення не був присутній Орест Круковський, через хворобу – Галина Сварник, з особистих причин – Ростислав Мельник. Натомість прийшли члени інших суміжних комісій товариства – Андрій Гречило, Андрій Фелонюк, Андрій Левик.

Голова АК привітав присутніх з майбутнім ювілеєм – 150-річчям НТШ, повідомив про свій виступ у Кам’янко-Буській муніципальній бібліотеці в Шевченківські дні, куди був запрошений не лише як керівник ЛОУНБ, але також як член НТШ.

Володимир Доліновський (ЦДІА України, м. Львів) виголосив цікаву доповідь про елементи художнього оформлення судових книг архіву. Доповідь базувалася на кількох дослідженнях та власних спостереженнях науковця. На десятках ілюстрацій архівіст показав присутнім багатий світ звірів, птахів і рослин на сторінках актових книг. Особливо зупинився на людських зображеннях, серед яких – члени судів, шляхта, духовенство, представники національних громад та ін. Трапляються й алегоричні сюжети з латинськими сентенціями. Також виділив окремі високомистецькі твори на окремих аркушах, відповів на питання присутніх.

Уляна Кришталович (ЦДІА України, м. Львів) поділилася спостереженнями над змістом книг реєстрації дійсних членів НТШ у ф. 309 й статистикою прийняття і виключення членів. Вчена розповіла про зміни членства (звичайні, дійсні, почесні) в товаристві відповідно до кількох змін статутів, сплату членами внесків як вирішальний фактор у питанні виключення з товариства. Окремо зупинилася над питанням виключення й поновлення в товаристві таких відомих і заслужених для українського суспільства діячів, як Іван Боберський, Філарет Колесса, Марко Кропивницький і його дружина Надія, Модест Сосенко, Антін Крушельницький, Теофіль Грушкевич та ін.

Іван Сварник (ЛОУНБ) розповів про розсекречену 2013 р. агентурну справу КДБ «Москіти», що стосувалася боротьби з молодіжними й студентськими організаціями у 1972-1973 рр. Як випливає з цієї справи, стеження за трьома групами (УНВФ З. Попадюка, група Рокецького, група істориків) почалося з ініціативи студента-філолога Г. Хвостенка, який прийшов до КДБ в листопаді 1972 з пропозицією допомогти у викритті підпільників. Парадокс ситуації полягав у тому, що сам Хвостенко був найталановитішим автором підпільного журналу «Поступ», а також тексту летючки, розклеєної у Львові в ніч з 27 на 28 березня 1973 р. Летючки спричинили арешти й виключення студентів, засудження З. Попадюка й Я. Микитки. Хвостенка засудили на 5 років умовно. З’ясувати це допомогла публікація архівних документів КДБ.

Ігор Чорновол (ЛОУНБ) зупинився на тому, як події Січневого повстання 1863-1864 рр. відображені у Львові. Це поховання колишніх учасників повстанні на Личаківському й частково Янівському цвинтарях, упорядковані польськими патріотами виключно на громадських засадах. Історик коротко розповів про перебіг повстання і участь у ньому галичан. Зокрема майбутнього історика Ф.-К. Ліске, президента Львова Ф. Земялковського, вченого-ботаніка Б. Дибовського, директора Оссолінеуму В. Кентшинського та ін. Окремо наголосив на близьких зв’язках учасників повстання , зокрема помічника ген. Ружицького Антонія Хамєца, з українськими «хлопоманами» на чолі з Володимиром Антоновичем. Також розповів про участь у бойових діях Павлина Свєнціцького, про пізнішу діяльність А. Тележинського у справі нормалізації польсько-українських стосунків (1890-1894).

В обговоренні виступів взяли участь усі учасники засідання. Доповіді не раз перетворювалися на дискусію. Що засвідчило потребу частіших неформальних зустрічей науковців, зацікавлених у джерелознавчих, архівних студіях.

Іван СВАРНИК