13 травня екскурсоводи й усі бажаючі слухали лекцію Івана СВАРНИКА про малознану нині широкому загалові постать Ярослава Пастернака – фундатора української наукової археології, відкривача давнього Галича.

Я.Пастернак - наш земляк, народився 1892 р. в Хирові у священничій родині о. Івана, якого небавом перевели в в Зіболки Жовківського пов., де й минуло дитинство Ярослава. З 1910 навчався у Львівському університеті. Його товаришами були Андрій і Тарас Франки, А. Крушельницький, В. Пачовський. Значний вплив на формування вченого справили філософ Твардовський і антрополог Чекановський. Останній хотів, аби Пастернак продовжив його справу. Ярослав на вакаціях провів цікаві антропологічні дослідження на Жовківщині. А за дорученням митрополита Андрея почав збирати церковну старовину (1913-1914) не лише на Жовківщині, а й у Городоцькому, Добромильському, Яворівському повітах. Стати викладачем історії Ярослав не встиг: почалася І Світова і його мобілізували до війська офіцером (41 полк піхоти). Воював на різних фронтах, був поручником. 1918 став поручником VІІ (Стрийської) бригади УГА, воював за Львів, брав участь у Чортківській офензиві, в поході на Київ, служив у Дієвій армії УНР. 1920 був в таборах інтернованих, отож продовжив навчання у Празі. 1925 захистив докторат з археології у Л. Нідерлє.

Як фахівець уславився розкопками Градчан у Празі. Ними особисто опікувався Масарик. Пастернак відкрив тут не лише романські костели ХІ-ХІІ ст. й укріплення давнього дитинця, а й дослідив значно раніші кельтські, фракійські, римські пам’ятки. Але вченого тягнуло в Галичину. 1928 він повернувся до Львова, очолив музей НТШ, почав довголітні розкопки княжого Галича. Вони увінчалися віднайденням останків Ярослава Осмомисла. 1940, за «перших совітів», Я. Пастернак очолив Історичний музей, продовжив розкопки Галича. В роки окупації викладав у Богословській академії, 1944 видав цінне дослідження «Старий Галич». З наближенням фронту разом із дружиною Марією виїхав на Захід. Викладав у Мюнхені, Бонні, був серед ініціаторів відновлення НТШ, створення УВУ й УВАН.1949 перебрався за океан. Однак виявилося, що Канада не цікавиться археологією. Тому Пастернак працював фізично, наукою займався у вільний час. 1961 він видав унікальну працю «Археологія України», яку науковці й зараз вважають «капітальним, монументальним твором». Коли йому минуло 70, учений знову отримав можливість викладати – цього разу в УКУ в Римі. Помер Я. Пастернак 1969 р. в Торонто, маючи 77 років. Його архів нині зберігається у ЛННБ ім. Стефаника. Про вченого писали Т. Романюк, Л. Крушельницька,молодші колеги-археологи.