28 жовтня усі бажаючі слухали цікаву розповідь Івана СВАРНИКА про археологічні дослідження Львова. Для нас вони особливо важливі через те, що найдавніші документи про Львів загинули ще в ХІV ст.

Перші археологічні дослідження пов’язані з іменами А. Шнайдера, який на власний розсуд провадив нагляд за земляними роботами 1869-1870 рр. на Високому замку, та І. Шараневича, який у той же час дослідив язичницьке капище на схилі Цитаделі. На поч..ХХ ст.. Високий замок досліджував О. Чоловський, а різноманітні пам’ятки на наших теренах намагався рятувати Б. Януш. Важливу роль у розвитку української археології відіграв Я. Пастернак. На доручення митрополита Шептицького він обстежив підземелля собору св.. Юра. Також створив археологічний відділ музею НТШ.

У повоєнні роки археологією займалися Інститут суспільних наук, яким керував Крип’якевич. Його заступником був Маркіян Смішко. Тут працювали також В. Ауліх, О. Ратич, Р. Багрій (згодом в Історичному музеї). В університеті археологією займався М. Пелещишин. У 50-ті роки масштабні розкопки велися на Високому замку, перед спорудженням телецентру. Тут відкрили фундаменти кам’яної вежі-донжона з княжих часів. Також давньоруські знахідки виявили на території монастиря св.. Онуфрія, церкви св. Миколая. Тут копали І. Свєшніков, Р. Бучко, І. Могитич. Натомість розкопки на пл.. Старий Ринок (С.Терський, О. Овчинніков, В. Войнаровський) не підтвердили версію Крип’якевича про те, що тут була торговиця княжої доби. Багатий речовий матеріал ХІV-XVIII ст. дали розкопки на Підвальный перед спорудженням пам’ятника І. Федорову, а також з тильного боку Міського арсеналу, на місці 2 синагог. Тут також виявили давньоруський матеріал і ливарну майстерню.

Наймасштабніші у Львові розкопки відбулися 1992 р. на площі за театром М. Заньковецької. Тут мали будувати готель «Золотий Лев», отож розкопки провадилися на площі понад 1000 м2.Їх вели В. Петегирич, М. Филипчук, Р. Могитич, В. Гупало, Ю. Лукомський , В. Івановський та ін. Саме тут виявили ранньослов’янське житло V-VI ст. та безперервний культурний шар від ІХ ст. Виявлені мощені деревом вулиці, житла, майстерні, залишки чинбарського, склоробного виробництва, великий скарб львівських монет ХІV ст. свідчили про існування тут міського ремісничого поселення задовго до 1256 р.

Важливим моментом для безперервності досліджень стало створення у Львові Рятівної археологічної служби (В. Івановський,у наш час О. Осаульчук). У цій структурі працюють М. Шніцар, В. Шишак, О. Лазурко, Н. Войтович. Цікавими були знахідки на пл. Галицькій (водяний млин), на Шевській (писанка ХVІ ст.), на перетині Краківської й Вірменської, на пл. Міцкевича (фортифікації ХІІІ-ХV ст.).