Ігор Лацанич |
Середа, 08 липня 2020, 11:26 | |||
Оперний співак та симфонічний диригент, народний артист України (1979) народний артист Республіки Татарстан Ігор Лацанич народився в с. Великий Березний (тепер смт Закарпатської обл..) 11 липня 1935 р. Після закінчення Ужгородського музичного училища (хорове диригування) вступив до Львівської консерваторії. Після закінчення навчання у 1956 р. працював диригентом у Львівському театрі опери та балету. Брав участь у постановках: «Бал-маскарад» та «Риґолетто» (обидві – Дж. Верді), «Паяци» (Р. Леонкавалло), «Сільська честь» (П. Масканьї). 1965 р. І. Лацанича запросили викладачем до Львівської консерваторії на кафедру оперної підготовки. Головний диригент Донецької опери та викладач кафедри оперної підготовки Донецького інституту мистецтв (1968 – 1975). Завідувач кафедри оперної підготовки Львівської консерваторії (1975 – 1978). Головний диригент і художній керівник Львівського театру опери та балету (1975 – 1994). Здійснив постановки опер: «Травіата» (Дж. Верді), «Тихий Дон» (І. Дзержинський). «Милана» (Г. Майборода), «Демон» (А. Рубінштейн), «Любовний напій» (Г. Доніцетті). «Фра-Дияволо» (Ф. Обер), «Казки Гофмана» (Ж. Оффенбах). Головний диригент Татарського театру опери та балету ім. М. Джаліля (Казань) (1994 – 2003), доцент кафедри оперної підготовки Казанського музично-педагогічного інституту (1999 – 2002). Від 2001 – знову головний диригент Львівського театру опери та балету. Серед най ви значніших постановок – «Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса (1973), «Джоконда» А. Понк’єллі (1976), «Танґойзер» Р. Ваґнера (1977), «Пори року» на музику А. Вівальді (1980), «Війна і мир» С. Прокоф’єва (1985), «Украдене щастя» Ю. Мейтуса (1992). У виставах «10 днів, що потрясли світ» М. Кармінського та «Трубадур» Дж. Верді на запрошення Шльонської національної опери (Польща) І. Лацанич виступив як диригент і режисер. У сучасних постановках І. Лацанич був співавтором композитора й режисера. Особливо це виявилося в операх «Олеська балада» Б.-Ю. Яновського, «Мати» В. Загорцева, «Медея» Р. Габічвадзе, «Героїчна молодість» Г. Шантиря, «Ріхард Зорґе» Ю. Мейтуса, «Сююмбіке» Б. Мулюкова (у мизичній редакції І. Лацанича). 1988 започаткував Міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької (1991). Гастролював у Нідерландах, Бельгії, Німеччині, Франції, Португалії, Швейцарії та ін. Помер 17 липня 2003 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
|
Today | 160 | |
Yesterday | 1029 | |
This week | 17845 | |
Last week | 15797 | |
This month | 47567 | |
Last month | 55891 | |
All days | 4645197 |