Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

«Колорадські жуки» чи патріоти Росії?
Вівторок, 03 червня 2014, 12:13
Катерина ІІ. Портрет роботи художника Д.Левицького. 1783 р.

Від певного часу у кожного, хто дивиться телевізійні новини, мимохідь виникає питання: який стосунок до дев’ятого травня мають автоматники середнього віку, прикрашені георгіївськими бантами? Для багатьох із нас ця стрічка асоціюється з найпоширенішою радянською медаллю «За победу над Германией. 1941-1945 рр.». Цей дисонанс нещодавно підмітив один із політиків, влучно охрестивши щойно згаданих автоматників «колорадами».

Не всі знають про виникнення цієї стрічки з поєднанням чорних і помаранчевих смуг. На наших теренах вона з’явилася 1769 р., коли імператриця Катерина ІІ (до переїзду в Росію Софія-Фредеріка-Августа принцеса Ангальт-Цербстська) вирішила, за прикладом своїх європейських родичів, запровадити і в Росії військовий орден св. Георгія. Орденом св. Георгія нагороджували за бойові заслуги офіцерів, генералів і фельдмаршалів.

Відзнака Військового ордену - Георгіївський хрест ІІ ступеня

Орден мав вигляд білого емального хреста, в центрі якого на помаранчевому тлі було кінне зображення святого Георгія, який перемагає дракона. Орден супроводжувала «георгіївська стрічка» з трьох чорних і двох помаранчевих смуг. За якійсь час виникла потреба вшанувати ще й рядових: імперія постійно воювала, тож нагод для нагородження вояків не бракувало. 1807 року в Росії запровадили ще й солдатську георгіївську нагороду, яку звикли називати георгіївським хрестом.

Вона стала найпоширенішою нагородою імперії і давала повним кавалерам (нагородженим медалями усіх трьох ступенів) значні пільги в цивільному житті, а вдовам загиблих героїв – пристойне забезпечення й можливість виховувати й навчати дітей. Георгіївською стрічкою прикрашали прапори і штандарти військових частин, що особливо відзначились у боях.

Радянська влада ліквідувала всі нагороди Російської імперії. Однак георгіївський хрест не вмер. Його використовували всі вожді білого руху, російські націоналісти у численних антирадянських організаціях на еміграцію. У 20-30-ті рр. ХХ ст. георгіївську символіку перейняли російські фашисти: Російська фашистська партія (Харбін, 1931 р.), Всеросійська фашистська партія (Йокогама, 1934 р.). 1936 року російські фашисти офіційно затвердили свою символіку, базовану на георгіївських кольорах.

St. Georg in einem Anhänger aus Gold, Email und Diamanten zum englischen Hosenbandorden aus der 2. Halfte des 17. Jabrbunderst

В роки Другої світової війни цією символікою, як і нинішнім російським триколором, користувалися про німецькі організації – РОА, Комітет визволення народів Росії, Козачий стан.

В новітні часи до георгіївської стрічки повернулися… 2005 року. З ініціативи уряду Російської Федерації її запропонували «використовувати не військовими особами для пропаганди перемоги Росії у 1945 р.». особливо наголошували на потребі використовувати цю символіку поза межами Росії, як символ Російської військової могутності, імперської слави й радянського минулого.

Тому для кожного українця, особливо у світлі останніх подій у Криму та на Сході, «колорадська стрічка» обожнюється з російською агресією і символізує прагнення наших північних «братів» повернутися якщо не в світлі часи Російської імперії, то, принаймі, в часи СРСР.

Святий Георгій

Портрет М. Кутузова в молодості з знаком ордену св. Георгія 4-ї степені

Святий Георгій (в Україні св. Юрій, Юрій-змієборець) – християнський святий за легендою народився в Каппадокії в родині високопоставленого римського офіцера, прихильника християнства, страченого за віру. Під впливом матері став переконаним християнином. Зробив успішну військову кар’єру і став довіреною особою кесаря Діоклетіана (284-305). Коли імператор почав переслідувати християн, відкрито виступив на їх захист. Після відмови зректися своїх переконань був підданий жорстоким тортурам і страчений. Культ св. Георгія поширився IV ст. у Сирії, Єгипті, врешті дійшов до Риму. Англійський король Річард І проголосив його патроном Англії. Особливою пошаною цей святий користувався на Русі. Іменем Юрія звали й галицького короля Юрія І, сина Лева Даниловича. Культ св. Георга поширився також в Німеччині, Росії та багатьох інших країнах.

Російський письменник М.Лєсков, описуючи звичаї українського села, зауважує: «великорусские дела подлежали заботам чудотворца Николая, как покровителя России, а дела южнорусские находили себе защиту и опору в попечениях особенно расположенного к малороссиянам святого Юрия, или по нынешнему произношению, св. Георгия (по-народному «Юрко»)».

Зірка і знак ордену св. Георгія "Гвардія" 1942 р. "Морська гвардія" 1942 р.

 

 

 

Список використаної літератури

Путро О. Катерина ІІ, Катерина ІІ Олексіївна та її політика стосовно України [Текст] / Олексій Путро // Енциклопедія історії України / НАН України; Ін-т Історії України; редкол: В. А. Смолій [та ін.]. – К., 2007. – С.132-134.

Всеволодов И. За храбрость и верность [Текст] / Игорь Всеволодов // Беседы о фалеристике. Из истории наградных систем / Игорь Всеволодов; предисл Г. Кима. – М., 1990. – С.77-99.

Щелоков А. А. Ордена русской военной славы [Текст] / А.А. Щелоков // Увлекательная геральдика: факты, легенды, открытия в мире гербов и наград / А.. А. Щелоков. – М., 2007. – С.209-234. – (Энциклопедия заядлого коллекционера). Georg [Text] // Lexikow der heraldik / Gert Oswold ; Ved Bibliographisches In-t Leipzig/ - Dresden, 1984. – S.153-154.

Доманк А С. Знаки Великой Отечественной [Текст; изобразительный материал] / А.С. Доманк // Знаки военной доблести / А. С. Доманк; ред. И. А. Хоробрых. – 2-ге изд., перераб. и доп. – М., 1990. – С.31-55.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday153
mod_vvisit_counterYesterday943
mod_vvisit_counterThis week6482
mod_vvisit_counterLast week8503
mod_vvisit_counterThis month40047
mod_vvisit_counterLast month35201
mod_vvisit_counterAll days4581786

We have: 40 guests online
Your IP: 18.221.183.34
Mozilla 5.0, 
Today: лист. 23, 2024

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер