23-24 квітня у Києві на базі Парламентської бібліотеки відбулася 8 Всеукраїнська бібліотечна конференція, темою якої були шляхи реформування публічних бібліотек країни.

Відкриваючи конференцію, заступник Міністра культури Р. Карандєєв підкреслив, що в сучасних умовах функції публічних бібліотек значно змінилися. Підвищилася роль бібліотекаря, як посередника між книгою (інформацією) та користувачем. Особливо зросла роль малих, тобто сільських, бібліотек, які, серед іншого, виконують також важливу соціальну функцію. Зрозуміло, що в складних сучасних умовах, з огляду на брак коштів об’єднання малих сільських бібліотек є неминучим. Тому бібліотекарі повинні прагнути до того, щоб їхні установи обслуговували всі категорії читачів, ставали «сімейними».

Начальник управління соціокультурного розвитку регіонів МК Л. Нікіфоренко нагадала присутнім, що в міністерстві опрацьовується «Стратегія сталого розвитку «Україна- 2020», на сайті міністерства вміщені проекти документів «Про національний культурний продукт», «Довгострокова стратегія розвитку культури», «Про платні послуги», «Про краєзнавчу роботу», «Стратегія якісних змін» та інші документи, на які керівники бібліотек повинні звернути пильну увагу і враховувати у своїй повсякденній праці. Проблеми реорганізації мережі публічних бібліотек Л. Нікіфоренко пов’язує з застосуванням Мінфіном принципу «першої гривні». Тому бібліотекарям потрібно виявляти особливу активність, доводити свою потрібність сучасному суспільству.

Директор Парламентської бібліотеки Т. Вилегжаніна наголосила, що оптимізація бібліотек зовсім не повинна означати їх скорочення, і не повинна відбуватися перед адміністративно-територіальною реформою. Очевидно, що зі створенням громад саме у їх центрах повинна залишитися бібліотека. Їх кількість в Україні передбачається в межах 1300-1400. Також укрупненню підлягають і райони, яких має залишитись 100-126. Ці цифри різко відрізняються від наявної кількості існуючих клубів і бібліотек, яких зараз є приблизно по 18 тис. Серед можливого способу оптимізації Т. Вилегжаніна назвала об’єднання територіальних бібліотек, сільських і шкільних бібліотек, сільських бібліотек і клубів, а також запровадження нестаціонарних форм обслуговування.

Голова профспілки працівників культури Л. Перелигіна розповіла про внесення до ВР законопроекту «Про запровадження контрактної форми роботи», не узгодженого з профспілками. Профспілки будуть захищати права бібліотекарів, не дозволять різко зменшити їх чисельність, бо розуміють виключну роль культури і книги в житті суспільства. Ці питання порушувалися на Національній соціально-економічній раді за участю прем’єра, що відбулася 16 квітня ц.р.

Досить несподівано розпочала свій виступ заст. директора програми «Бібліоміст» Ю. Ткачук. Вона вивела на екран зображення ящірки в пустелі і сказала, що бібліотекарі повинні боротися за своє існування шляхом зміни своєї функції для громади, наприклад, запропонувати свої послуги, як готової інфраструктури, здатної працювати ефективно, економно й відповідально у випадку місцевих виборів. Сучасна ситуація ставить перед бібліотекарями також важливу функцію інтерпретатора новин, оскільки медіа грамотність населення, як показали події на Сході, є досить низькою.

Узагальнити статистичні відомості про бібліотеки, отримані за допомогою сучасної системи ЕСМаР, спробували працівники Парламентської бібліотеки М. Талалаєвська, Л. Любаренко, І. Цуріна, Н. Розколупа.

Директори обласних бібліотек Н. Тітова, Н. Морозова, В. Ярощук, В. Агаркова познайомили присутніх з результатами оптимізації бібліотечних мереж у Дніпропетровській, Вінницькій, Рівненській, Миколаївській областях, яка відбулася в минулому. На їх думку, децентралізація прирекла на убогість сільські бібліотеки. Їх, хоча й не закрили, однак не фінансують. Проблема фінансування видатків на технічне переоснащення, ремонт приміщень та ін. залишається надзвичайно болісною. Взагалі події останнього часу висувають перед бібліотекарями вимогу самовдосконалення і самоорганізацію. На думку Н. Морозової, найважливішим завданням нинішніх бібліотекарів є зберегти існуючу мережу.

Значну увагу учасники конференції присвятили обговоренню мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні. Серед них точками відліку є :

- функціонування публічних бібліотек не менше 40 годин на тиждень;

- відкриття в бібліотеках пунктів доступу населення до мережі Інтернет;

- в сільській місцевості одна бібліотека обслуговує 500-750 жителів (за умови, що відстань між бібліотеками не перевищує 3 км.);

- в гірських населених пунктах бібліотека діє в кожному селі;

- в населених пунктах, де немає бібліотеки, обслуговування здійснює бібліотечний пункт, бібліобус;

- бібліотечний пункт функціонує не менше 16 годин на тиждень;

- в адміністративному центрі району функціонує ЦРБ;

- в містах відстань між бібліотеками – не більше 3 км;

- в малих містах (до 5 тис. жителів) діє, як мінімум, одна бібліотека;

- в містах, де налічується до 50 тис. жителів, одна бібліотека обслуговує 10-15 тис.;

- в містах, чисельністю 50-100 тис. чоловік, бібліотека обслуговує 15-20 тис.;

- в містах, чисельністю 100-500 тис. чоловік, бібліотека обслуговує 20-25 тис.;

- в містах, чисельністю понад 500 тис. чоловік, бібліотека обслуговує 25-30 тис. жителів.