До Дня незалежності України відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) підготував книжкову експозицію мовами світу «Де немає свободи, там немає і вітчизни». Слова французького філософа німецького походження, письменника, просвітителя, енциклопедиста Поля Анрі Гольбаха як найкраще відображають сьогодення в Україні. Свобода – це не просто солодке слово, це принцип цивілізованого існування людини в суспільстві. Світ у цілому Гольбах розглядає як систему причин та наслідків, у якій те, що в одному випадку є причиною, у іншому – є наслідком. Саме через цю систему причин і наслідків за П. Гольбахом і слід розглядати людину. Тому для нього дуже важливим є знайти такий спосіб існування людини, суспільства, який узгоджується зі світом у цілому.

Експозицію відділу очолюють видання про історію Україну, історію запорізьких козаків. Про чотирнадцять столиць України розповідає лауреат державної премії ім. Тараса Шевченка, письменник Микола Вінграновський. Український вісник у Мюнхені висвітлює долі українських письменників-дисидентів. Починаючи від села в Обухівському районі Київської області Трипілля до трипільської археологічної культури часів неоліту і раннього енеоліту, відкритої українським археологом чеського походження, що з 1876 року переїхав до Києва, де жив і працював учителем, Вікентієм В'ячеславовичем Хвойко, фондові видання розкривають історію пращурів слов'ян, арійських племен, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я, мешкали на цій території упродовж тисячоліть, пережили всі численні переселення азійських та європейських племен і утримали «краї предків до сьогодення». У часи існування Російської імперії «південно-західною Росією» називали територію сучасної України, а В. Хвойко висунув гіпотезу, згідно якої «народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію.» Історія незалежної України представлена на експозиції сучасними виданнями про культурну спадщину, національну свідомість, державність, розкривають поняття «українського націоналізму», а також пропонують історичні та філологічні розвідки академіка НАН України, директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Ярослава Ісаєвича та його соратників.

Україна в орбіті європейської мислі від Григорія Сковороди до Тараса Шевченка розглядається членом НТШ в Канаді. Президент Світового конгресу українців (1998–2008), юрист Аскольд Лозинський (нар. 8 лютого 1952, Нью-Йорк) описує геноцид і пострадянський період життя українського народу. Новий погляд автора Ігнатович Е. В. на невідомі факти ІІ-V сторіч нашої ери представляє Україну як «terra incognita» , висуваючи нову концепцію доісторичної України. Видання «Над Дніпром і Віслою» – про Україну та Польщу в європейському вимірі. Цікаві факти місця знаходження гетьманських клейнод, особистих речей Богдана Хмельницького у колекціях музеїв Європи розповідає у багато ілюстрованому виданні український історик, фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики та вексилології Юрій Савчук. Україна під час Другої світової війни з її історією та наслідками досліджена в Торонто Канадським інститутом українознавства, зокрема Юрієм Бошиком за сприяння канадського дипломата українського походження Романа Ващука та українського кінорежисера науково-популярних фільмів Андрія Вінницького. Запрошуємо до огляду книжкової експозиції, присвяченої Дню незалежності України. Можливо, ви дізнаєтесь багато несподіваного!