12 січня відзначається день українського політв’язня, який запроваджений на пропозицію В’ячеслава Чорновола у 1975 році. Ця дата вибрана невипадково, адже у січні 1972 р. прокотилася хвиля масових арештів української інтелігенції, серед яких Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець, В’ячеслав Чорновіл та багато інших. Їм інкримінували «антирадянську пропаганду і агітацію». Усі вони отримали 7 років ув’язнення та 5 років заслання.

На жаль, історія повторюється і сьогодні. Російська влада, яка є продовжувачем радянського тоталітаризму, наслідує і продовжує всі радянські методи боротьби з інакодумцями. Після тимчасової окупації Криму та розпочатої повномасштабної збройної агресії росії проти України на сході нашої держави розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар. Режим путіна безупинно працює над створенням атмосфери страху, безсилля і безнадії, кидає за грати активістів, правозахисників, переслідує за релігійною та національною ознакою, масово вчиняє воєнні злочини, брутальні порушує права і свободи, нехтує людською гідністю, втілює агресивну доктрину «русского мира», займається тотальною пропагандою, яка не має жодного зв’язку з правдою. Сьогодні через тюрми та катівні росії та так званих ДНР і ЛНР пройшли тисячі співвітчизників, які захищають українську землю від московитів, пересічних українців на тимчасово окупованих територіях, які мали необережність у висловлюваннях щодо свого ставлення до України, журналісти та активісти. Сотні українців все ще перебувають за ґратами. Ми подумки сьогодні з тими, хто перебуває в неволі, і згадуємо українських політв’язнів, які не корилися радянській тоталітарній системі тоді і які не коряться тоталітарній росії сьогодні.

З нагоди цієї дати у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Зламані долі, але не воля», де представлено документи-свідчення очевидців-політв’язнів та добірки видань з історії визвольного руху, написаних колишніми дисидентами.