Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Книжкова виставка «Найголовніше – навчити людину мислити»
П'ятниця, 17 лютого 2023, 12:48

До 125-річчя від дня народження німецького поета і драматурга, котрий отримав міжнародне визнання своєї творчості як засновник епічного («діалектичного») театру Ойґена Бертольда Фрідріха Брехта (1898-1956), відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує увазі користувачів книжкову виставку абонемента «Найголовніше – навчити людину мислити», Експозиція знайомить читача з творами письменника мовами світу, а критичний матеріал висвітлює неординарну постать поета свого часу. Талант опального на батьківщині Б. Брехта знайшов визнання насамперед за кордоном, його п'єси успішно ставили на сценах Парижа, Амстердама, Копенгагена. Проте на батьківщині, та навіть у затишній Данії він почував психологічний тиск. Адже данські нацисти час від часу публікували списки з іменами найвідоміших німецьких емігрантів, а данська поліція постійно інформувала про них нацистську службу безпеки й закордонний відділ гестапо.

Бунтівна вдача молодого Брехта давалася взнаки й у дрібницях його творчого життя. Як і дехто з німецьких авангардистів початку XX сторіччя, він відмовився від великих літер на письмі (у німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери), скасував знаки пунктуації, залишивши лише знак питання та – хіба що заради жарту – знак оклику. У своєму імені останню літеру "д" він змінив на "т". Утім, попри свою прокомуністичну орієнтацію, місцем свого подальшого перебування він обрав не СРСР, а США, де й продовжив інтенсивно працювати – і як драматург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Але умов для повноцінної творчої реалізації він не знайшов і в Америці, бо був тут маловідомим драматургом, до того ж ще й підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. За шість років перебування в Америці з'явилося лише кілька його публікацій у газетах та журналах. Жодної книжки Брехт тут не видав. Деякий час Брехт працював для Голлівуду, але так і не вписався у тогочасну американську кіноіндустрію, орієнтовану насамперед на виробництво сенсаційних бойовиків. По завершенні Другої світової війни Брехт переїхав до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині він матиме найкращі можливості для творчості. Та й справді, він і його дружина вперше у житті отримали власний театр – Berliner Ensemble («Берлінський ансамбль», 1949), що швидко завоював славу новаторського. Більшість сюжетів брехтівського театру подібні до притч. Вони в алегоричній формі моделюють певні соціальні ситуації і мають конкретний "повчальний" ефект. Утім, цей «неортодоксальний марксист» і тут прагнув зберегти незалежність від комуністичної влади. Тому й не прийняв громадянства НДР, а продовжував жити на Батьківщині із закордонним (австрійським) паспортом, готовий будь-якої миті опинитися по той бік «залізної завіси». В останній період творчості визнання Брехта стрімко зростає: він стає лауреатом національних і міжнародних премій, його обирають членом Академії мистецтв колишньої соціалістичної Німеччини й президентом німецького ПЕН-центру; його книжки виходять великими накладами; його драми набувають дедалі більшої популярності. Однак на тлі інтенсивної режисерської праці різко погіршується здоров'я письменника. Лікарі засвідчують, що його хворе серце може зупинитися будь-якої хвилини. Попри патологічну слабкість і думки про близьку смерть, Брехт до останніх днів працює. 10 серпня 1956 р. він ще відвідує репетицію у Берлінському ансамблі. Втім, погане самопочуття змушує його залишити залу. Ще кілька днів він проводить удома, переглядаючи свої рукописи. 14 серпня Брехт пішов із життя.

Найбільшу популярність Брехту принесли його п'єси. Вплив Брехта дослідники виявляють у творчості таких різних художників, як Фрідріх Дюрренматт і Артюр Адамов, Макс Фріш і Хайнер Мюллер. Українською твори Брехта перекладали численні українські літератори: Зінаїда Йоффе, Василь Стус, Володимир Митрофанов, Юрій Лісняк, Марко Зісман, Микола Ліпісівіцький, Світлана Соколовська, Сергій Жадан, В. О. Прищепа та ін. На честь літератора названий астероїд — 12298 Брехт.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday195
mod_vvisit_counterYesterday881
mod_vvisit_counterThis week5611
mod_vvisit_counterLast week7441
mod_vvisit_counterThis month15000
mod_vvisit_counterLast month50069
mod_vvisit_counterAll days4339660

We have: 62 guests online
Your IP: 3.236.83.14
 , 
Today: черв. 14, 2024

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер