До дня Святого Валентина — християнського свята, яке відзначають у світі щороку 14 лютого і назва якого походить від святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька та протестантські церкви, а в Україні — Українська Лютеранська Церква, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію про святкування цього свята різними народами та країнами. День кохання презентований на експозиції літературою про різні види кохання поетичного та прозового жанру святкує переважно молодь, але й у школах відбуваються святкові заходи. У нашій книгозбірні розроблений методичний матеріал сценарію святкування свята кохання, яким часто користуються старші класи ліцеїв та шкіл. На експозиції представлені твори відомих світових авторів мовами світу в поезії та прозі, починаючи від Івана Франка, Емілі та Шарлотти Бронте, Скотта Фіджеральда, Вільяма Шекспіра, Йозефа фон Айхендорфа, Станіслава Василевського, Джека Лондона, Єжи Міхотека, Гі де Мопассана, Міли Лучак і завершуючи записками Дон-Жуана, альбомами поезії про кохання, антологіями лужицької поезії, тощо…

Що ж несе нам свято кохання і загадковий Валентин? Щонайменше троє святих Валентинів були римськими мучениками. Один був священником і лікарем у Римі, другий — єпископом у Терні (Італія), третій жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках. Останній був одним із кандидатів на пост римського єпископа (тобто Папи), у своїх проповідях звеличував цінності шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

Римський Валентин загинув 269 року (часи імператора Клавдія II), тернійський — 197-го. Обидва були поховані на одному цвинтарі (поблизу сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають «воротами Святого Валентина»). Останки першого Валентина (римського священника і лікаря) згодом зберігалися в одній із церков Рима. 1836 року Папа Римський Григорій XVI передав останки церкві в Дубліні, де їх зберігають досі. Останки другого Валентина нині перебувають у базиліці Святого Валентина в Терні — місті, де він колись був пастирем.

Вважають, що День Святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна; за іншою версією, на честь богині шлюбу, сім'ї Юнони), який відзначали щороку 14 лютого. Ця заміна сталася 496 року після указу Папи Римського Геласія I.

Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XV століття. За переказом, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю. Перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром 1415 року, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одну з тодішніх «валентинок» нині зберігають у Британському Музеї.

У США свято відзначають з 1777 року. Втім, у Римо-католицькій церкві офіційно вважають св. Валентина не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання: ікони часто зображують Валентина в одязі священника або єпископа, який оздоровлює юнака від епілепсії. За церковними переказами, на могилі св. Валентина один юнак, хворий на епілепсію, довго молився — і видужав. Загалом у римо-католиків є 16 Святих Валентинів і дві Святих Валентини. Проте, 1969 року покровитель закоханих був вилучений із календаря святих як такий, чию історичність взяли під сумнів. Однак у сучасних календарях РКЦ 14 лютого відзначено як день пам'яті св. Валентина. Також 14 лютого римо-католики відзначають День Святих Кирила та Мефодія, яких Папа Римський Іван II проголосив святими покровителями Європи.

Святкували День святого Валентина по-різному. Валентинів день в Англії та Шотландії в старовину супроводжувався таким звичаєм: молоді люди клали до мішечка відповідну їхньому числу кількість квитків, з позначеними на них іменами молодих дівчат; потім кожен виймав один такий квиток. Дівчина, ім'я котрої діставалось таким чином юнакові, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він — її «Валентином». В Англії існувало повір'я, за яким перший чоловік, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином — хотілося їй того чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли із зав'язаними очима. Італійці в День святого Валентина вважають своїм обов'язком дарувати коханим солодощі. Італії цей день так і називають — «солодкий».

Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір'ям, лежать мощі святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.

Німці (як німці!) вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають цього дня всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.

У Японії на День св. Валентина жінки і дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, переважно шоколад.

Останніми роками День Святого Валентина набув і політичного звучання. Він був заборонений у Саудівській Аравії та Ірані. 2004 року радикальна група індуїстів «Шив Сена» демонстративно спалювала «валентинки» в Мумбаї.

В Україні мощі покровителя закоханих святого Валентина зберігають у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі (Львівська область). Автентичність реліквії підтверджує документ Папи Римського від 1759 року. Адміністратор парафії у Самборі, святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. «У 1759 році його прах вийняли із землі на цвинтарі святої Прісцилли у Римі. У Ватикані вирішили передати частину мощей у храм тієї землі, якою опікувався святий Валентин. Фрагмент черепа та кілька кісточок закували у скляний гробик, поклали у саркофаг і доправили до Самбора. Від того часу реліквію зберігають у нас. Але молодь святкує 14 лютого просто як свято кохання!

Сучасний День святого Валентина — це фактично маркетинговий хід. У всьому світі існують особливі традиційні дарунки в цей день. Наприклад, у Франції це ювелірні прикраси, в Японії — кондитерські вироби певної компанії-виробника, а в Данії — засушені квіти. Оскільки свято набуло популярності й в Україні, то й традиція дарувати щось в цей день своїм коханим також стала «обов'язковою». Зазвичай є безліч варіантів та пропозицій, вибір залежить від бюджету: від подарункових сертифікатів (на вивчення мови, шопінг, заняття фотографією тощо) до подорожей.