До 185-річчя від дня народження французького романіста і драматурга, автора яскравих оповідань із життя Провансу, творця знакового образу романтика і хвалька Тартарена з Тараскона Альфонса Доде (1840-1897) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка презентує книжкову експозицію мовами світу творів письменника, які принесли йому світову популярність, були написані протягом одного десятиліття (1866-1876), в наступні понад 20 років А. Доде майже щороку випускав по роману, які, хоча і не піднімалася до рівня його перших книг, але мали високі художні якості, що дозволяло відносити його до першої «п'ятірки» найбільших письменників Франції кінця XIX століття.

У 1867 році молодий письменник одружився із Жюля Аляр і почав жити виключно літературною працею. У подружжя було 3 дітей: Леон (1867-1942), Люсьєн (1878-1946), донька Едме (1886-1937).

До 30 років Альфонс Доде став одним із найзнаменитіших французьких письменників, зблизився із колом провідних літераторів країни, подружився із Гюставом Флобером, Емілем Золя, братами Гонкур, які того часу жили в Парижі. Серед п'єс Доде найвідоміша — драматургічна переробка його власного оповідання «Арлезіанка» (L'Arlesienne, 1872), успіхом чимало завдячує музиці Жоржа Бізе. Але головне у творчості Доде – проза. Тут можна виділити два головні напрями: один характерний гумором, іронією та яскравістю уяви; іншому властива натуралістична точність спостережень, гранична реалістичність. До першої категорії належать провансальські «Листи з мого млина» (Lettres de mon moulin, 1869) та «Тартарен з Тараскона» (Tartarin de Tarascon, 1872) — найоригінальніші та найвідоміші його твори. До другої групи належать, переважно, великі реалістичні романи, у яких, не показуючи особливої фантазії, він списує характери з реальних осіб, а місцем дії найчастіше вибирає Париж. Твори Альфонса Доде перекладалися та перекладаються багатьма мовами світу.

Письменник помер 17 грудня 1897 року в Парижі і був похований на цвинтарі Пер-Ляшез.

Іван Франко ініціював публікацію українською мовою романів А. Доде «Фромон молодший і Ріслер старший» (1883), «Набоб» (1885) і «Королі у вигнанні» (1897) у «Бібліотеці найзнаменитіших повістей». Він також переклав декілька оповідань Альфонса Доде та зробив ґрунтовний аналіз його творчості у статтях «Життя і твори Альфонса Доде» (обидві — 1898 року). Окремі твори А. Доде українською переклали Марія Чайченко (Марія Грінченкова), Василь Щурат, Осип Маковей, Софія Русова, Марія Грушевська, Вадим Щербаківський, Аркадій Любченко, Надія Гордієнко-Андріанова та інші. 1889 року Леся Українка пропонувала членам «Плеяди» перекласти роман Альфонса Доде «Джек».

Запрошуємо до читання! Літературу можна взяти для домашнього читання терміном на 1 місяць, після чого необхідно повернути її до книгозбірні чи продовжити термін користування.