«Христос воскрес – воскресне Україна!»

до історії української великодньої листівки

Українська діаспора, особливо періоду воєнної еміграції, всіляко намагалася підтримати своїх рідних і знайомих у тяжкі часи московської окупації й тоталітарного гноблення. Одним із матеріальних виявів цієї моральної підтримки були святкові поштівки, переважно різдвяні й великодні, що надсилалися до Радянського Союзу в закритих конвертах, отож мінімально підлягали контролеві цензури й карних органів.

Аналізуючи форму та зміст листівки, слід мати на увазі, що вона створюється за певними правилами й має свої особливості. Як правило, в листівці превалює зображення, а текст лише посилює задум автора й основну ідею твору. Ідея великодньої листівки, зокрема діаспорної – паралель воскресіння Христа зі сподіваннями на відродження незалежної України, підкреслення давніх християнських (а з огляду на писанку, як неодмінний атрибут свята, й дохристиянських) традицій.

50 років, 100, 150 від дня народження Тараса Шевченка як великі дзвони, що змушували стишити ходу, замислитись над життям понівеченого тіла України, її духу, нескореного й незнищенного.

Гнаний з рідної землі, він долав океани і у своїй правді постав у вільному світі. Для мільйонів українців він став тим стержнем, який тримав їхнє українство і не давав розчинитися у чужому світі.

Сьогодні Тарас пройшов шлях довжиною у 200 літ, шлях заборон гласних і негласних, фальсифікацій його ідей і перекручень його смислів, знов приходить до нас у час, коли його вже «не заперечують і за нього вже не переслідують - його просто не помічають, можуть жити без нього» (М. Маринович)

Унаслідок стрімкого розвитку інформаційних технологій усе більше сфер суспільного життя починають застосовувати новітні інформаційні продукти. Ці технології надають інноваційні можливості, які до цього часу не використовувалися і які починають визначення як зовсім нові напрями розвитку вже існуючі напрями. Серед них такі традиційні, як автоматизація обліку та менеджменту підприємств, розрахунки прогнозів та ризиків, економіко-статистичні розрахунки, розробка рекламної та маркетингової стратегій, електронна пошта та ін.

Якщо розглядати розвиток суспільства як зміну певних, домінуючих в окремі періоди суспільно-економічних факторів, то нині головним вважається саме інформаційний фактор. При цьому стверджується, що матеріальні ресурси, капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, втрачають свої лідируючі позиції на користь саме інформаційного фактора.

Тарас Шевченко – це дар Божий для українського народу та всього людства. Його Слово як українська пісня – «без золота, без каменю, без хитрої мови, а голосна та правдива, як господа слово». Він не лише виразник українського духу, а й охоронець нації, її мови, звичаїв, національного характеру. Велич Т. Шевченка з роками збільшується, важливість творів зростає. Залишається незмінною та актуальною опорою української ідентичності та соборності України.