Цього року вчений Ігор Держко частенько бував у нашій бібліотеці. Запрошений на круглий стіл про Памфіла Юркевича, він принагідно побачив стос літератури, призначеної на списання, й узявся вибирати з книжок те, що ще може принести користь науковцям. А ще раніше переглянув стелажі сектору обмінного фонду, куди ми відклали потенційно цікаві для нього книги. Незрівнянна ерудиція й величезний багаж знань із різних сфер духовного життя людини (нагадаю, що першою вищою освітою, яку здобув Ігор, була медична) робили його експертом-книгознавцем найвищого рівня. Отож він відібрав десятки назв найрізноманітніших видань – з архітектури й містобудування, монументального мистецтва, природничих наук, історії, філології та багатьох інших галузей. Паралельно, дивлячись на стелажі у відділі зберігання, розповідав присутнім працівникам про цінність тих чи інших наявних у нас видань з огляду на публікації революційних, як на радянські часи, статей московських чи ленінградських авторів 50-70-х років ХХ ст. Усе відібране поступово вивозив велосипедом до своєї львівської книгозбірні. Це Ігор підкреслював з гордістю. Адже була ще домашня бібліотека в Стрию, в батьківському домі, й бібліотека на роботі. Усі вони поповнювалися літературою, придбаною «біля Федорова», у букіністів чи привезеною з далеких країв. Як книголюб, він був ще й поетом, часом читав власні твори або цитував поетів «срібного віку» чи неокласиків.

Ми з гордістю згадуємо, що науковець був давнім приятелем нашої бібліотеки, яку з повагою називав «Академічною» (вочевидь за історичною назвою просп. Шевченка). 2009 р., як перший заступник голови ЛОДА, він був ініціатором мого призначення на посаду директора цієї книгозбірні. 2010 р. виголосив гарну промову на відкритті першого у Львові РТЦ, обладнаного завдяки міжнародній програмі «Бібліоміст» фонду Білла й Мелінди Ґейтсів. А згодом часто виступав у нас на круглих столах, конференціях і семінарах, дотичних до його наукових інтересів. Як філософ, знайомив присутніх зі знаковими постатями української гуманітаристики й світової філософії, завжди знаходив те, що єднало наших мислителів (Сковорода, Вернадський, Юркевич) з усім людством.

Для всіх нас Ігор Держко був приятелем, близькою людиною, добрим порадником у багатьох питаннях гуманітарної сфери, великим книголюбом і поціновувачем літератури. Нехай Господь поселить його душу в Небесній Книгозбірні, серед того, що він любив найбільше в житті!

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ!

П. Надія Ткачик (Ashton, GB) передала нашій бібліотеці 14 грамплатівок, випущених у США, Канаді, Нідерландах та ін. Це записи хорів "Прометей", "Думка", Візантійського з Утрехта, співачки Уляни (Париж), письменника В Понеділка, хору Верьовки, Н. Матвієнко й А. Солов'яненка. Вони будуть у відділі мистецької л-ри

10 грудня бібліотека отримала важливу посилку з Києва від пані Марини ГРИМИЧ, яка нещодавно провадила у Львові презентацію своєї нової книги «Умерови». На наше прохання пані Марина надіслала нам 20 назв дуже цікавих, переважно наукових видань. Це монографії М. Гримич «Антропологія війни. Case study: Дивізія «Галичина»», «Нариси з українсько-канадської фольклористики: Богдан Медвідський», «Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців», «Життя під піньорами. Культурний ландшафт українських поселень у Бразилії», «Звичаєве цивільне право українців ХІХ-поч. ХХ ст.», нарис «Бранзолія: подорожні записки», а також видання, до яких доклалася як науковий редактор чи упорядник: «Усна історія села Тарасовичі (1940-1950)» (Г. Гримич), «Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.», «Звичаєве право українців у наукових дослідженнях1920-х-поч. 1930 р.» (Ю. Крикун), «Культура повсякдення с. Хижинці (1950-1960 р.)» (В. Борисенко), «На кордоні з мегаполісом: київське передмістя в антропологічній оптиці (кейс м. Ірпінь)», «Народна культура українців: життєвий цикл людини» (Тт. 1-5), «Поле: Зб. наук. праць з історії, теорії та методології польових досліджень» (Тт. 1-2), «50 нарисів з українського примарознавства» (Я. Гордієнко), «Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць», Україна для шукачів пригод (альбом-путівник)», «Українська канадіана: Зб. мат. з історії українців Канади», «Українці в Аргентині (1897-1950): творення громади» (С. Ціпко), «Українці Бразилії», «Українська усна снотлумачна традиція поч. ХХ ст.» (Т. Шевчук, Я. Ставицька).

Щиро дякуємо пані Марині за прецікаві книги!

Чудовий приклад для наших учених!