12 березня у відділі україніки відбувся вечір пам’яті генія української нації Тараса Шевченка.

Вступне слово мав відомий історик Іван Сварник. Він наголосив на позачасовості революційних ідей Кобзаря, який був непримиренним ворогом російського царизму й закликав спільно боротися за волю. Отож наш Майдан був втіленням Шевченкових думок і мрій, що «на оновленій землі врага не буде».

Промову на заході виголосив професор, колишній ректор Української академії друкарства Степан Гунько. Головним мотивом промови стала думка про Тараса Шевченка як академіка, Тараса Шевченка – гравера як видатного явища в українському, російському та європейському мистецтві, який дав поштовх для розвитку мистецтва офорту, удосконалив засоби офортної техніки. Доповідач представив видатного художника-гравера в історичній перспективі від періодичного видання «Живописна Україна» - мистецької енциклопедії України до офортних копій картин світових художників, портретів видатних діячів та автопортретів.

Співачка Ярослава Гунько говорила про любов Тараса Шевченка до українського слова і народної пісні. Вона прочитала актуальну сьогодні поезію « Мені однаково, чи буду» і заспівала віночок пісень, які любив співати геніальний поет і пісні на його слова,зокрема, пісню « Зоре моя вечірня».

Учасниками вечора памяті стали відомі громадські, культурні діячі, вчені: Юрій Антоняк, Микола Обідняк, Галина Чубай, Богдан Калиняк, Ігор Копчик, Євген Салевич, Василь Салига, Ростислав Сорока, Богдан Гнідець , Андрій Максимович та інші.

Ілюстраціями до вечора памяті генія української нації були портрет Тараса Шевченка відомого художника Ігора Копчика та виставка діаспорних видань відділу україніки «Шевченкіана світового українства».