Відділ україніки ЛОУНБ, видавництво «Каменяр» та ОУН «Держава»провели презентацію книги «Галина Захарясевич-Липа: Спомин про мисткиню». Вступне слово на презентації виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він висловив думки у контексті знакового світоглядного твору Юрія Липи «Українська жінка», який є своєрідним ґімном українці, присвячений його матері та всім матерям українського роду. І це також ґімн його дружині – правдивій, сильній українці, матері його дітей, талановитій художниці Галині Захарясевич. Промова проілюстрована плакатами з цитатами Юрія Липи про українську жінку:«Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас». «Коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо,що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі», «Український світ дав від свого початку міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати це найбільше божество трипільської основи нації, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень», «Коли українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. Це один з найкращих первнів білої раси». І тут мова не про гендерну рівність поза контекстом інтересів нації.

Тут переконання ідеолога українського націоналізму у головній ролі українки в піднесенні нашого українського роду, розбудові української раси, української цивілізації. Історик Іван Сварник зупинився на діяльності Івана Липи – одного з засновників «Братства тарасівців». Це була перша політична організація, яка ще в ХІХ ст. поставила собі мету боротися за Українську самостійну державу. Живучи на півдні України, Іван Липа сприяв поширенню тут української культури, формуванню лав активних борців за волю України. Так він виховав і свого сина, який віддав життя за Україну, а своїми творами сприяв формуванню української політичної нації. Не випадково його діяльність і творчість досі викликають лють у явних чи прихованих ворогів України. Ми повинні пишатися тим, що Юрій Липа жив у Винниках, часто ходив вулицями Львова, був нашим земляком.

Головне слово на заході мав директор видавництва «Каменяр», упорядник і видавець книги про Галину Захарясевич Дмитро Сапіга. Він висловив думки про проблеми пам’яті нації, про нерозуміння питань збереження культурної спадщини окремими громадянами, представниками національної еліти та української влади, про втрачені, викинуті на сміття роботи талановитої художниці і про 200 робіт Галини Захарясевич, далеко захованих від українського глядача в сховищах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Професор, історик і теоретик мистецтва Роман Яців відзначив притягальну силу націоцентризму у творчості Галини Захарясевич, її ліричний світогляд і складну для інтерпретації естетику. У мистецьких творах художниці – одерністичні шукання, східні філософії, історіософська тематика,українські етнічні, фольклорні мотиви.

Народний художник України Василь Семенюк говорив про тернистий шлях Галини Захарясевич, про потребу великодушних багатих людей, меценатів українського мистецтва. А пошанування талановитої української мисткині потрібне нам самим, українській нації і національній еліті.

Доцент НУ «Львівська політехніка», зять Галини Захарясевич Володимир Гуменецький представив світлини з життя і творчої діяльності мисткині. Про творчий шлях мисткині, її стиль говорила літературознавець Мар’яна Комариця. Вона наголосила на тому, що автохтонне завжди проростає, навіть через асфальт забуття.

Культурний діяч Марія Христинич оптимістично висловилася про географію поширення святкування пам’яті про мисткиню Галину Захарясевич та подвижників української нації Івана та Юрія Липів. Слово також мав син власника частини мистецької спадщини Галини Захарясевич Остап Сойка.

Присутніми на презентації були представники Союзу українок України Ксенія Базилюк, Оксана Мацегора, Тетяна Сторожук, громадські діячі Володимир Гаюк, Богдан Калиняк, архітектор Микола Обідняк, освітяни Галина Чубай, Ольга Антоник, журналісти Наталя Гумницька, Роман Андрусяк, вчений ,дослідник давньої української літератури Павло Салевич, художник-монументаліст, іконописець Наталя Білоус, поет Олександр Гордон, акторка Лідія Данильчук та інші.