10 вересня працівник відділу читального залу, доктор історичних наук Ігор Чорновол провів лекцію на тему: «Галицький сейм між націоналізмом і бюджетом (1861-1914)».

Галицький сейм – вищий орган системи самоврядування австрійської провінції, що звалася «Королівство Галичини та Лодомерії з Великим Князівством Краківським разом з князівствами Освєнцім і Затор». Сейм регулярно збирався на свої сесії у Львові з 1861 до 1914 роки. Число всіх депутатів Галицького сейму – 150, з 1896 р. – 154, після 1900 р. – 161. 199 – саме стільки осіб представляло український народ у Галицькому сеймі, які з 1861 до 1913 роки перемагали у виборах 267 разів.

Ігор Чорновол досліджує Галицький сейм упродовж багатьох років. Сеймові присвячені чотири книги: «Польсько-українська угода 1890-1894 рр.» (2000), «Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861-1900» (2002), «199 депутатів Галицького сейму» (2010), «Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861-1914» (2018). Лектор наголосив на двох нових аспектах досліджень вказаної проблематики і зазначив, що Галицький сейм був найвищою трибуною презентації національних змагань поляків і українців та польсько-українських стосунків. Він підкреслив, що не австрійські міністри і намісники, чи українські політики могли оголосити чергову польсько-українську угоду, а лише польські та українські фракції Галицького сейму. Зрештою, забезпечити комфорт і розвиток кожному народові – пряме завдання Сейму. Тому кожна польсько-українська угода в Галичині (1861, 1869-1870, 1890-1894, 1913-1914) водночас мала формат сеймової угоди. Основним завданням Сейму, як і кожного парламенту, все ж було ухвалити бюджет. Досі на цю проблему звертали замало уваги. Під час лекції І. Чорновол простежив, як зростав бюджет Галицького сейму з 1865 (того року Сейм ухвалив свій перший бюджет) по 1914 рік. Отже, перший бюджет Сейму становив 590 тис. доходів, видатки – 669 тис. гульденів. Натомість останній, 1914 року, – 75 млн. корон доходів і 81 млн. видатків. Таким чином, бюджет Сейму зріс в 57 разів, що само по собі є свідченням фінансової спроможності Галичини.

Наприкінці І. Чорновол відповів на численні запитання слухачів.