Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели презентацію монографії «Слов’яни і Русь у ранньому середньовіччі. Передумови і початки формування імперії русів» професора, завідувачки кафедри давньої історії України і архівознавства ЛНУ ім. І.Франка Ольги Щодрої.

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич назвав презентацію тристоронньою творчою зустріччю українських учених, громадсько-політичних діячів та підприємців навколо знакової книги з нашої давньої історії, наголосивши на винятковій важливості теми і переконливій науковій аргументованості дослідження для світоглядної орієнтації і діяльності представників української нації.

Головне слово було надано професору Ользі Щодрій. Учена розпочала із своєрідного вступу, із важливих думок і міркувань, які стали місточком до фахової розповіді про монографію. Пані Ольга розпочала з того, що нашій державності сьогодні не 30 і не 100 років, вона починається не від часів Гетьманщини і не від дати, коли вперше було згадано Русь, а значно раніше. Учена розмірковувала та розповідала також: про сучасний стан української історичної науки давнього періоду історії України і про тривалу замовчуваність в Україні теми Руси; про фальшування нашої історії германцями і московитами (зокрема, про нав’язувану нам довгий час норманську теорію, в основі якої лежить не наукова, а політична доктрина, яку створили на замовлення московських царів німецькі вчені Ґ. Байєр, Ґ. Міллєр та А. Шльоцер. За цією безглуздою теорією українську державу Русь заснували скандинави у 862 р., а тому Русь виступає невід’ємною частиною історії московітів, Московії-Росії); про те, що, на жаль, наша держава не контролює питань власної національної історії; про те, що в українській науці сьогодні панує проросійська історична школа М.Котляра і П.Толочка; про потребу святкування в Україні Дня Державності; про небезпечну позицію деяких сучасних українських журналістів у тому, що важливою з їхнього погляду є сучасна наша історія і нецікавою – давня… Далі вчена перейшла до конкретних історичних питань монографії: складних проблем політичного розвитку слов’ян у ранньому середньовіччі та передумов і початків формування української імперії Руси, зупинившись, зокрема, на наступних питаннях, розглянутих у монографії:

1. Питанні економічного піднесення слов’ян Балтійського Помор’я і його значення для розуміння економічних і політичних процесів у ранньосередньовічній Європі, що є важливим, зокрема, для з’ясування початкової історії Руси. Учена говорила про славну історію балтійських слов’ян, про приблизно 4000 слов’янських (у тому числі руських) городів VІ – VІІІ ст. у Балтійському Помор’ї та про те, що південно-західне Помор’я в економічному розвитку випереджало інші області Балтики. У землях скандинавів (германців) міста виникли у VІІІ ст. – пізніше за слов’янські у Балтійському Помор’ї і були значно менш чисельними.

2. Питанні перших писемних свідчень про русів та початків становлення Руської імперії за арабськими, візантійськими та західноєвропейськими джерелами, які заперечують германсько-московитську «норманську теорію», стверджуючи факт існування української імперії – Руси уже наприкінці VІІІ – на поч. ІХ ст. Особливо вагомим доказом цього вчена назвала свідчення єпископа Пруденція (автора Бертинської хроніки), за інформацією якого у 838–839 рр. посольство русів, правитель яких йменувався імператором, приймали візантійський імператор Теофіл і імператор франків Людовик Благочестивий. Цю інформацію, на думку доповідачки, можна вважати першою датованою згадкою про українську імперію Русь.

3. Питанні ролі слов’ян і русів на європейських і міжконтинентальних торговельних шляхах, зокрема, торговельних шляхах у Центрально-Східній Європі (шляхах від Дунаю до Волги та від Балтики до Чорного моря), які, за Ольгою Щодрою, проклали слов’яни (головно руси), а не скандинави (як стверджують прихильники «норманської теорії»), свідченням чого є середньовічні писемні джерела, матеріали археологічних досліджень, а також відкриття численних ранніх слов’янських міст-городищ і поселень у Балтійському Помор’ї, в межиріччі Лаби і Одри, на території України і в Подонні.

Учена розповіла й про інші питання, розглянуті у монографії, які разом із згаданими питаннями у фахово глибокій і багато аргументованій розповіді Ольги Щодрої відкрили для учасників презентації правдиву, досі незнану та захопливу історію наших предків – слов’ян і русів І-го тисячоліття н.е. Громадсько-політичний діяч Володимир Гірняк висловив думку про низький духовний, світоглядний, освітній рівень представників української влади і наголосив на потребі проведення для них публічних презентацій книг про нашу національну гордість – давню історію України-Руси. Почесний консул Литви Ярослав Візняк говорив про литовський досвід державної підтримки освіти й науки, а відтак про проблеми української історичної науки, пов’язані з відсутністю державного ресурсу, озвучені на форумі «Литва-Україна». Громадський діяч Юрко Антоняк нагадав присутнім про історичний роман письменника Івана Білика «Меч Арея» та про історичне дослідження Володимира Білінського «Україна – Русь», про дві книги, у яких створено правдивий міф про давню історію русів. Він висловив думку про важливість шляху самосвідомості українців від міфу та науки до державної політики. Виконавчий директор ЛОООР Михайло Яворський говорив про давню тяглість української традиції і потребу філософії імперськості у світогляді українців. Дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич висловив критичну думку про погляди відомого українського історика та поліглота Омеляна Пріцака на історію України-Руси, який, зокрема, у праці «Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім», згадуючи титул на печатці дружини Олега Гориславича патриціанки Феофано Музалон: «APXONTHCH РОСІАС», замість перекласти «княгиня Руси» свідомо переклав «княгиня Росії». Участь у презентації, окрім уже згадуваних учасників, брали голова ВГО «Союз Українок», представник департаменту освіти ЛОДА Ореслава Хомик, заступник з наукової роботи Інституту народознавства НАН України Ганна Врочинська, підприємець і меценат Олег Подвірний, громадсько-політичний діяч, оперний співак Роман Ковальчук, громадські діячі Надія Бавуляк та Наталія Кузяк.