18 квітня відбулася розширена Рада Директорів бібліотек України за участі Л. Петасюк (Мінкульт), Є. Кравчук та І. Констанкевич (ВР), О. Красовицького («Фоліо»), О. Афоніна (АВ), В. Круглова («Ранок»). Нараду відкрила Л. Петасюк, ввівши присутніх в коло проблем, які планувалося обговорити. Зокрема, підкреслила, що з 6.03 ц. р. діє заборона на ввезення книжкової продукції з країни агресори. Також повторила тезу міністра культури про те, що «хороших» росіян немає, а отже й будь-який культурний продукт є виявом агресії проти України.

Виступаючі директори бібліотек з усієї України розповіли про діяльність своїх установ в умовах війни, допомогу волонтерам, роботу з внутрішньо-переміщеними особами, яким украй бракує книги в скрутних умовах існування. Особливо наголошували на дитячій книзі. А. Гордієнко (Нац. бібліотека для дітей) підкреслила, що українізацію наших читачів слід починати саме з дитячої літератури. Тому на неї слід звернути особливу увагу.

Найбільше дискусій викликала проблема вилучення з бібліотек російської літератури. Т. Вилегжаніна, Г. Саприкін та низка інших директорів підкреслювали, що в публічних бібліотеках України понад 50 % фонду – це російськомовна, переважно видана в СРСР література. Російською друкували багато словників, енциклопедій, перекладів світової літератури. Тому з очищенням фондів можуть виникнути значні проблеми. І в першу чергу слід переробити інструктивно-методичні матеріали. Мільйони вилучених книжок слід було б замінити українськими. Як сказав О. Афонін, в даний момент книговидавці не можуть цього зробити: 2/3 їх перебували в Києві й Харкові, тому через бойові дії не можуть займатися своєю справою, але й у мирний час 90 % видавництв не мали достатніх коштів на свою діяльність. Війна ще більше ускладнила цю проблему. Цю думку продовжив О. Красовицький, який запропонував, щоб бібліотекарі вилучали по черзі книжки, видані в Росії після 2014 р., підсанкційними видавництвами, т.д. Значно радикальнішу позицію зайняли С. Моісеєва (Луганськ), О. Коваль (Інститут книги). Вони категорично висловилися про те, що не слід жаліти російську і радянську книгу, якій нема місця в наших бібліотеках.

З досвіду роботи нашої бібліотеки щодо очищення фондів можна сказати, що для багатьох користувачів є проблема відсутності фахової літератури українською мовою. Навіть у такій галузі, як ІТ-технології, де працюють тисячі львів’ян, відсутня будь-яка довідкова, навчальна та ін. література. Бракує технічної, медичної та ін. спеціальної літератури. Фонди бібліотеки також переповнені художньою літературою російською мовою. І не лише російських письменників, але й перекладами з англійської, французької, німецької та інших світових мов. В цій галузі робиться багато, однак значна кількість видань світової класики та сучасних письменників досі не мають українських перекладів.

І ще одне міркування. Його висловлювали й учасники наради. На відміну від більшості публічних бібліотек України обласні бібліотеки є і надалі залишатимуться депозитаріями, в яких повинні зберігатися навіть ті видання, які будуть вилучені з інших бібліотек.