25 лютого 2023 року коло українських організацій – Організація української нації «Держава», Союз українок України, Конгрес українських націоналістів, Українське лікарське товариство у Львові, Клуб імені Юрія Липи та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українська жінка в національній історії», присвячений другій річниці від дня заснування свята Дня українки.

Вступне слово-привітання виголосив представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він подав історію заснування Свята та ідею піднесення українки в українській родовій державі. У поетичній інтерпретації доповідач висловив головні світоглядні думки ідеолога націоналізму Юрія Липи щодо української жінки за його творами «Український рід» та «Українська раса».

Слова рід, нарід говорять нам про те, що головний зміст нашого існування – народжуваність.

Оборона народу, української ідентичности – це оборона української жінки, бо в ній тривалість нашого роду.

Оборонити українку в здоров’ї фізичному й духовному, в українській традиції та українському світогляді може тільки рідна родова держава.

Жінка може стати моральним стрижнем держави, опорою держави за умови її відповідного національного виховання й умови, коли вона визнаватиме моральні критерії, – удержування родових і сімейних традицій у приватному житті. Світогляд і здоров’я української жінки стане опорою тривалості нашого народу, а прообразом родової держави, найменшим її складником – стане сильна традиційна сім’я.

Гімн українці – твір Юрія Липи «Українська жінка» у знакових висловлюваннях представила в артистичному виконанні художник-монументаліст, іконописець Наталя Білоус.

Відомий дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич розповів про українку надзвичайної краси зовнішньої і внутрішньої, про маму Лесі Українки, більше відому за псевдонімом Олена Пчілка. Доповідач головно обмежився короткою розповіддю, за унікальним записом у її студії «Українські колядки», про святкування на українському волинському Поліссі свята Коляди (Сонця), яке святкували від 25 грудня до середини березня. Святкування відбувалося в поліській хаті. Олена Пчілка, записуючи коляди та їх мелодії, була учасницею свята. За її записом центральним на святі в українському мікрокосмі (поліській хаті) був званий «на волинському Поліссі» «Світець – прилад для освітлення хати», виготовлений із вбитої в глиняну долівку залізної каблучки, в яку вставлено кілок (колишнє деревце з залишеними одростками замість гілок), якого називали дідком. На одростки клали камені, а на камені соснові тріски, які освітлювали хату. Навколо Світця сидів увесь рід та гості і сонячними славами-піснями – колядами прославляли нашого предвічного «милого» Сонячного бога, який був поруч у поліській хаті і який осяйними язиками палаючих соснових трісок радів святу разом із присутніми.

Скупо витлумачуючи міфологічний образ Світця, Олена Пчілка з великим захопленням наголошувала: «Можна написати цілу книгу про один цей світець. Вже сама назва чого варта! А потім – світло, вогнище, жертвеник, при вогні культ предків (Дідок!), залізне кільце, дерево, камінь і т. д.».

Завідувач кафедри давньої історії України та архівознавства, професор Ольга Щодра висловила думки про потребу віддати належну шану велетам нашої історії, які врятували Україну. У колі славетних імен, поряд з Тарасом Шевченком та Іваном Франком, стоїть Леся Українка. Неперевершена поетка мала глибокі знання з національної і світової історії. Проводирями в історичній науці були для неї Агатангел Кримський та Іван Франко, знала вона праці Миколи Костомарова, Михайла Грушевського, Володимира Антоновича. Володіючи світовими мовами, Леся Українка адаптувала у своїй творчості нові віяння світової поезії та історіографії. Осмислення світової історії та культури у світогляді й поезії Лесі Українки відбувалося в контексті рідної української. Присутніми константами були територія, народ, держава. Твори «Подорож до моря» (про козаччину) та «Бояриня» (осмислення історії України після Переяславської ради) засуджували колаборацію з московським окупантом і творили образ вільної України. Слабка фізично українка стала крицею в обороні національної гідности.

Доктор історичних наук Ігор Гаврилів говорив про гідне становище української жінки в національній історії з давніх часів, згадавши часи княгині Ольги, Анни Ярославни, часи козаччини, у порівнянні з упослідженням жінки в середньовічній Франції, навіть коли вона – Жанна д’Арк. Доповідач наголосив на ідейній спорідненості поетки Лесі Українки та ідеолога українського радикального націоналізму Дмитра Донцова, на вольовому світогляді Лесі, для якої програмними є твори драматичні, у яких утверджуються духовно сильні особистості, на філософії чину Лесі, яка словом-зброєю боролася за існування української держави.

Слово про українку в історії нації у формі привітання Свята виголосили очільниці Союзу українок України: почесна голова Ореслава Хомик, голова Ористслава Сидорчук, голова Львівського відділу Лідія Бойчишин, голова Українського лікарського товариства у Львові Мирон Островський, голова Клубу імені Юрія Липи Зоряна Іванків, відомий громадський діяч Юрко Антоняк, редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик, лікар Ірена Фільц.

Вишукані українські народні пісні, пісні на слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка прозвучали на святі у виконанні заслуженого артиста України Романа Ковальчука, молодого талановитого співака Юрія Іванишина, культурної діячки, солістки Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Оксани Мацегори, молодих талановитих співачок Надії Іванців та Вікторії Тітарової.

Свято української жінки День українки відбулося за сприяння мецената, директора підприємства «Євротерм» Олега Подвірного.