22 травня ц. р. до бібліотеки знову завітали львівські екскурсоводи, аби послухати розповідь історика Івана СВАРНИКА про архіви Львова. Лектор ознайомив гостей з загальним змістом архівних фондів, які охоплюють великий часовий відтинок – від ХІІ ст. (берестяні грамоти зі Звенигорода, передані до ЦДІА у Львові археологом І. Свєшніковим) до 70-х років ХХ ст., а частково й пізніших. Давні документи представлені колекцією пергаментів 1233-1799 рр. та великими масивами актових книг гродських і земських судів ХV-XVІІІ ст., писаних у Белзі, Буську, Галичі, Жидачеві та інших адміністративних центрах Галичини. Давньою канцелярською мовою була латина, але грамоти писані також руською, польською, грецькою, турецькою, італійською, німецькою та іншими мовами. В актових книгах багато відомостей про повстання І. Мухи, С. Наливайка, козацькі війни поч.. ХVІІ ст.., Хмельниччину. А також про різні аспекти політичного, економічного й культурного життя наших людей у різні епохи. Документи австрійського періоду (1772-1918), які писалися переважно німецькою мовою, відклалися у найбільшому в Історичному архіві фонді Галицького намісництва та низці інших фондів. Для нас важливе значення мають земельно-податкові документи й кадастрові карти ХІХ ст., що збереглися з усіх населених пунктів Галичини. Велике зацікавлення присутніх викликала розповідь про метричні книги Галичини XVІІІ-ХХ ст., які є чудовим джерелом для генеалогічних пошуків. Багато питань викликала й розповідь історика про т. зв. «львівську архівну справу» - крадіжку історичних документів (наприклад, листів М. Грушевського) з архівів Львова 2003-2004 рр., слідство у якій і досі не завершене. Присутні на лекції цікавилися й іншими архівами, зокрема обласним, аби зрозуміти різницю цих архівів.