14 серпня, саме в день народження, у бібліотеці відзначили 150-ліття Івана БОБЕРСЬКОГО, видатного організатора спортивного життя в Галичині, педагога й політика.

Відкриваючи вечір, Іван Сварник процитував уривок з листа І. Боберського до В. Дорошенка про потребу збирати й зберігати для нащадків особисті архіви відомих діячів, адже кожен такий документ – «кусень історії цілого громадянства». Особистий архів Боберського зберігається в Історичному архіві у Львові і зараз доступний для дослідників. Іванові Боберському, на думку директора бібліотеки, дуже пощастило (мабуть, навіть більше ніж Бандері) – у наш час він отримав свого біографа – вченого Андрія Сову, який не лише старанно й послідовно вивчає все пов’язане з життям і діяльністю цієї видатної особистості, але й дуже багато робить для увічнення його пам’яті.

Андрій Сова поділився з присутніми своїми відкриттями у різних архівах, у т. ч. у Канаді, де Боберський перебував як уповноважений представник уряду ЗУНР-ЗОУНР протягом 1920-1932 рр., організував збір коштів для Галичини. Однак переважну частину життя Іван Боберський прожив у Галичині. Народився у с. Доброгостові на Самбірщині в родині священника. Освіту здобув у Львові й Ґраці, став палким пропагандистом фізичної культури й спорту серед молоді, виховав низку педагогів – О. Суховерську, О. Степанів, В. Гайдучка та ін. Багато зробив для поширення спорту в галицькому селі, засновуючи сокільські гуртки, організовуючи масові свята та ін. У переддень І Світової війни став одним із творців Легіону УСС, заснував архів Бойової управи й організував збір документів до історії визвольної боротьби. Значний вплив І. Боберський мав на націоналістичне середовище, був у близьких стосунках з Є. Коновальцем, Р. Шухевичем, С. Бандерою. Дослідник розповів також про особисте життя педагога й політика, про архів С. Гайдучка, відповів на численні питання.