Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Круглий стіл «Український світогляд Івана Нечуя-Левицького»
П'ятниця, 01 грудня 2023, 11:36

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український світогляд Івана Нечуя-Левицького».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич подав тему як український національний проект. Він висловив думку, що все визначне в історії нації має бути перетворене на національні проекти для прийдешнього. Величне минуле має стати проектом національного майбутнього.

Знакова книга Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу» повинна об’єднувати в товариства вчених етнографів, дослідників, інтерпретаторів, освітян і просвітян, популяризаторів, шанувальників, артистів, музикантів, співаків, меценатів – велике коло молодих і зрілих українців.

Аби бути надалі українцями за ідентичністю маємо обожнювати український світ природи, землі, історії, мови, віри – нашої святої землі і нашої священної історії, маємо їх боронити.

Залишається невирішеним те, як українцям у новій вірі залишити автентичний український національний світогляд та українську душу, дані в прадавні часи Богом. Основою для поєднання українського світогляду й віри Нового Заповіту повинні стати українські джерела «Слово о законі і благодаті» першого українця-митрополита Іларіона (прибл. 1050 р.), «Дохристиянські вірування українського народу» Івана Огієнка (1965 р.), «Світогляд українського народу» Івана Нечуя-Левицького (1876 р.) – одного з перекладачів Нового Заповіту (1868 р.), «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» Степана Килимника (1957 – 1964 рр.) та інші праці.

Є також потреба присутности українського світогляду у світовому просторі як місії української цивілізації у світі. Тема українського світогляду І.Нечуя-Левицького набагато ширша за згадану книгу. Проукраїнські акценти присутні у всій творчій діяльності видатного українського діяча та письменника. На жаль це не помітив автор статті про І.Нечуя-Левицького в «Енциклопедії історії України», де не згадано знакову книгу «Світогляд українського народу» та низку творів з історії України, а лише художні твори, зокрема «Кайдашеву сім’ю».

У поданій на круглому столі промові доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Ганна Сокіл означила неоціненну вартість етнографічно-фольклористичної розвідки І.Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу». Насамперед тому, що українська міфологія не збереглася достеменно, і її відтворення бодай в ескізах дає можливість зрозуміти наші давні обряди та звичаї, інтепретувати окремі фольклорні жанри. Давні українці персоніфікували майже всі сили природи і мали свій язичницький Пантеон. Дослідник зазначає, що християнство надало українським Богам християнського колориту, змінивши їх на Христа, св. Петра, св. Миколу, Богородицю. Вона навела спостереження І.Нечуя-Левицького про схильність давніх українців до естетичного бачення і зображення міфологічних образів: «Ми не бачимо в народній фантазії охоти до негарних, неестетичних, велетенських міфічних образів, до тих величезних, страшних, головатих та рогатих богатирів зі страшними антинатуральними інстинктами…». Ганна Сокіл окреслила велике коло досліджених автором «Світогляду українського народу» текстів про міфологію, збірок пісень, колядок, легенд, казок, прислів’їв, приказок і навела характерну для українського світогляду ілюстрацію – колядку, де небо – то поле не міряне, не оране і не сіяне, на тому полі оре золотий плуг волами з золотими горами, за тим плугом ходить сам Господь, на тому полі вродило насіння золотий колос, женці нажали на полі снопів як дощу, кіп як зірок на небі. Дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич говорив «Про проблеми співіснування у ІV–ХІІ століттях в Руси-Україні двох світоглядів»: християнства та народної української релігії, яку представники християнства невідповідно називають язичництвом або поганством. Зокрема, учений розпочав із влучного і багатозначного вислову визначного українського перекладача Михайла Москаленка з його книги «Тисячоліття: Переклад у Державі слова» про зустріч у час прийняття християнства в Україні (988 р.) двох епох, двох світоглядів, за першим з яких була понад п’ятитисячолітня духовна історія, а за другим – тисячолітня. Далі П.Салевич розповів:

про існування в старій Україні окремих світоглядних культур – народної, останньою визначною літературною пам’яткою, якої було «Слово о полку Ігоревім», що увібрало в собі українські міфологічні традиції від часу неоліту до ХІІ ст., та запозиченої від греків і болгар – християнської; про кількаразове прийняття християнства та протистояння двох названих вище світоглядів в Руси-Україні;

пояснив поширене серед учених невідповідне тлумачення терміна двовір’я, як поєднанння християнства та язичництва в українській традиції княжого періоду, спираючись на переконливі аргументи українського історика Наталії Хамайко;

висловив інші важливі проблеми двох українських світоглядів.

Наукові промови на круглому столі виголосили відомий історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник «Історичні твори Івана Нечуя-Левицького в контексті української історіографії XIX століття», доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський «Український православний храм: давні солярні знаки, орнаменти і образ Богоматері від Трипілля», доктор історичних наук, поет Петро Шкраб’юк «Свята ієрархія у світогляді українців», кандидат технічних наук Михайло Яворський «Український світогляд і його місія в сучасному світі».

Участь в обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, музикознавець Юлія Йосипенко, співачка Наталія Попілевич, художники Ігор Колісник, Ігор Копчик, громадські діячі Зеновій Бермес, Михайло Соловій, лікар Ірена Фільц, екскурсовод Надія Козак, завідувачі відділів ЛОУНБ Ігор Капраль, Ольга Вахула, провідні бібліотекарі відділу україніки Галина Москович, Мар’яна Москва, Надія Бала, Ірина Лемик та інші.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday696
mod_vvisit_counterYesterday755
mod_vvisit_counterThis week3060
mod_vvisit_counterLast week5090
mod_vvisit_counterThis month18951
mod_vvisit_counterLast month32356
mod_vvisit_counterAll days4191029

We have: 13 guests online
Your IP: 44.220.62.183
 , 
Today: лют. 22, 2024

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер