Вже традиційно в понеділок, 19 лютого, у великій залі відбулася розмова про видатну подію в нашій культурі – появу у Львові 450 років тому, 1574 року, першої української друкованої книжки – «Апостола». Її надрукував Іван Федоров Москвитин, який у Львові почав підписуватися як «Федорович». Працювала друкарня у т. зв. Кулгануівській кам’яниці на вул.. Краківській, 4. Нині вона вже не існує. Друкар працював не сам – йому допомагав слуга Лосятинський і син Іван Друкаревич (в документах також Палітурник). Робота тривала рівно рік. Усього Федорович надрукував 1100-1200 примірників книги. «Апостол» був важливою богослужебною книгою, що містила послання апостолів, соборні послання, зачала для богослужінь та ін. Мова книги – церковнослов’янська. Як правило, ця книга була великого формату, оправлена в шкіру, з тисненням і металевими (мосяжними чи срібними елементами – наріжниками, защіпками та ін. Тому примірників «Апостола» збереглося досить багато, зокрема, у Львові – 6.

Львівський «Апостол» для друкаря був уже другим – перший він надрукував у Москві за 10 років до того, 1564 р. Важливою особливістю львівського видання є післямова, яка гарною, образною мовою розповідає про складну передісторію книги. Федорович каже, що у Львові (Богом береженому місті) він сподівався знайти підтримку своєї справи. Однак ні єпископ (Гедеон Балабан), ні поважні духовні особи, ні греки (очевидно, мова про Корнякта) не допомогли йому в книгодрукуванні. Натомість відгукнулися прості передміщани – ремісники, челядники, нижчі духовні особи, які допомогли йому коштами, розуміючи важливість для народу книговидання.

На Краківській друкар не жив – він оселився на передмісті, бі Вірменської лазні (в районі кол. кінотеатру Б. Хмельницького) в ремісника Сенька, товаришував з малярем Лаврентієм Пухалою та іншими русинами, парафіянами й братчиками Миколаївської церкви.

Згодом, після смерті друкаря, його друкарня, через борги, перебувала в заставі жидів. Цікаво, що до викупу друкарні доклався владика Балабан, розіславши 1585 р.відповідні послання до всіх православних Польщі й Литви. В грамоті він стверджує, що «знашлися таковие купчикове, схотівши ониє усі матраци и приправи друкарскиє купити а до Московскоє землі вивезти». Тому він спільно з міщанами викупив друкарню. Успенське братство продовжило книгодрукування у Львові. Окремі елементи друків Федоровича (заставки, кінцівки, ініціали) використовувалися протягом 200 років!

Іван Федорович помер у Львові після важкої хвороби й був похований в Онуфріївському монастирі. Його останки, виявлені ще в 1970-ті роки, були ідентифіковані завдяки складному аналізові кісток, нещодавно були перепоховані. На жаль, зробити пластичну реконструкцію за черепом не вдалося.

Присутні задали низку питань про «Апостол», про подробиці життя книгодрукаря, про дофедорівське книгодрукування та ін.