У понеділок, 7 жовтня усі бажаючі слухали лекцію про вірменський Львів. Історик Іван СВАРНИК розповів про джерела до історії вірмен у Львові. Вони збереглись у Історичному архіві (фонд Львівського магістрату). Це книги вірменського суду ХV-XVIII ст., що функціонував паралельно з міським. Однак суперечки вірмен з іншими націями вирішував маґістрат. Історією вірмен свого часу займалися С. Баронч, аббат Домініканського монастиря, і Б. Януш (книга про вірменський банк Mons Pius), а особливо Я. Дашкевич. Він підготував перший збірник документів «Украинско-армянские связи», досліджував історію вірмен в Україні, їх освіту, книгодрукування, символіку та ін. Статті вченого зібрано у фундаментальні видання «Вірменія і Україна» та «Вірмени в Україні», доступні для читача. Дашкевич був єдиним знавцем вірмено-кипчацької мови, якою від ХV ст. послуговувалися наші вірмени.

У Львові вірмени з’явились у княжу добу (найдавніший вірменський надгробок датований 1277 р.), як воїни княжої дружини. Причин масової міграції вірмен на наші землі було дві. Перша – економічна: вірмени здавна займалися торгівлею, а на Руси були сприятливі умови для цього. Друга причина – політична: Вірменське царство після довгих воєн було розбите персами й турками-сельджуками, тому християни вірмени мусили покинути батьківщину. Згодом до вірмен прихильно ставилися й польські королі Стефан Баторій, Ян ІІІ), надаючи чи підтверджуючи їхні привілеї. Натомість магістрат, де були виключно католики, всіляко намагався обмежити права своїх конкурентів: вірмени Львова монополізували торгівлю зі Сходом, завдяки чому купці стали дуже заможними і впливовими. У Львові було вірменське архієпископство, академія, друкарня. Вірмени володіли значною кількістю нерухомого майна (кам’яниць) не лише на двох Вірменських вулицях, але й посеред Ринку (вул.. Багатих крамів). Вірмени мали свого війта, суд. У Львові вийшов перший судовий кодекс Мхітара Гоша. 1616 р. тут була видана перша вірменська книга (Г. Карматаненц). Найвпливовішими були родини Богушовичів, Бернатовичів, Вартановичів, Голубовичів та ін.. Славними були поет Шимон Шимонович, маляр Богуш Богушович, друкар Г. Муратович (Карматаненц). Згодом вірмени дали світові скульптора Т. Баронча, композитора С. Мікулі, архітектора Ю. Захаревича. Вірменським походженням пишається львівська лікарська родина Абрагамовичів. Вірменське культурне товариство, створене 1989 р,, плекає славні традиції своєї нації.