На Китайський новий рік відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка вирішив провести під час засідання одного з занять курсів китайської мови чайну церемонію – одну з найбільших культурних багатств, яким сьогодні володіє Китай. Перші згадки про вдумливі чаювання зустрічаються в літописах династії Тан, яким понад 1200 років. Вже тоді китайська чайна церемонія описувалася як «ча дао», що означає «шлях чаю». Це не лише вшанування найдавнішого та найсмачнішого напою, естетика і характер якого досі вивчаються, а й прояв поваги до легендарних чаїв. Чайна церемонія в Китаї називається гунфу-ча, а її справжній зміст відкривається лише тому, хто розуміється на тонкощах церемонії. Спочатку чай в Китаї пили для здоров'я, як ліки. Чайна традиція почала формуватися в храмах, ченці цінували стан спокою, радості та гармонії, який дарував напій.

ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ В КИТАЇ: ІСТОРІЯ ТА ПОСУД

Чайна церемонія з Китаї відома з XV століття і веде історію з часів винаходу ісинських глиняних чайників. Сьогодні для неї може використовуватися й інший заварник, але основний посуд залишився тим самим.

Без якого посуду не обходилась і не обходиться жодна церемонія чаювання в Китаї:

1. Столик-піднос, або чабань. Найчастіше виготовляється з дерева і є коробкою з піддоном для стоку води. Це невипадково: протягом усієї китайської церемонії чаювання посуд обов'язково і щедро поливається водою. Це символізує здоров'я та достаток у домі. Чабань – уособлення стихії землі в системі чайної культури Китаю. Вода – символ життя, тому проливати її над чабаню слід якнайбільше.

2. Спеціальний заварник чаху або особлива чаша з мініатюрною кришкою – гайвань (вона ще називається «чаша достатку»). Саме тут відбувається головне дійство – промивання та заварювання ароматного чайного листя.

3. Глечик, у який напій переливають із гайвані, щоб він міг ще пограти кольором, настоятись і створити атмосферу.

4. Ситечко на глечику, що оберігає від потрапляння завареного чайного листя в чаші-піали.

5. Мініатюрні піали на підставках об'ємом 30–50 мл, цього достатньо для можливості насолодитися смачним напоєм. Головне – робити маленькі усвідомлені ковтки. Чайні церемонії в Китаї проводяться з використанням піал із глини, покритої зсередини емаллю, або з порцеляни. Не менш популярними стали прозорі скляні піали з подвійним дном, що дозволяють насолодитися відтінком чаю.

6. Чахе – ложечка-совочок для перекладання сухого листа в гайвань. У ній гостям демонструють чай і дають вдихнути його первісний аромат.

7. Пінцет (частіше з дерева), який також можна використовувати при перекладанні заварки або під час ополіскування піал.

8. Чайник для кип'ятіння води, що символізує стихію вогню.

9. Ніж чи шило, якщо ви п'єте пуер.

10. Чайні фігурки для правильного духовного супроводу.

Важливо зазначити, що складових чайної церемонії в Китаї сьогодні дотримуються менш суворо, ніж у Європі. У Піднебесній легко поєднують порцелянові піали та глиняний чайник, орієнтуються на смак чаю більше, ніж на процес його приготування. Можливо, саме завдяки цьому відібране висококласне китайське чайне листя стало цінуватись у всьому світі.

КИТАЙСЬКА ЦЕРЕМОНІЯ ЧАЮВАННЯ. ЕТАПИ

Отже, усі вже зручно розмістилися довкола чайного столика. Саме час розпочинати перформанс.

Чайна церемонія:

1. Кип'ятіння води. Зазвичай відбувається поблизу чайного столика.

2. Демонстрація чаю. На якісний чай справді приємно дивитися: це повноцінне знайомство та створення потрібної атмосфери, пробудження інтересу. Тільки так гість буде готовий відкинути на кілька годин усі свої нав’язливі думки і віддатися спілкуванню з чудовим напоєм і з вами. Вдихнути аромат сухого чайного листя також обов'язково: тут усе як із винною дегустацією.

3. Ополіскування посуду. Це потрібно не тільки для змивання пилу, а й для позбавлення від злих духів. Гаряча вода прогріває посуд зсередини та зовні і дозволяє яскравіше розкритися характеру чаю.

4. Засипання чайного листя. Робиться це за допомогою пінцету, з розрахунку на кількість гостей і сорт чаю. Зазвичай це 5–6 грамів заварки.

5. Перший пролив розливається по піалах, але покликаний лише промити чайне листя від пилу. Його не можна пити і слід вилити в чабань. Із останньої піали поливається металева чайна фігурка, що символізує частування доброго духу. Вона закликає до будинку здоров'я, удачу та багатство.

6. Кожного разу чай для пиття готується проливами. Використовувану воду нагріто до 60-90 градусів. Температура залежить від сорту чаю: що більше він ферментований, тим вода гарячіша.

7. Переливання чаю. Піали переносяться пінцетом на дерев'яні блюдця. З гайвані через ситечко зілля зливається у глечик до кінця, щоб підготувати гайвань до майбутньої нової порції чаю. Все залежить від сорту: улуни заварюються 5–7 разів, пуери – до 10 разів.

Головний принцип – наливати новий чай одразу, щоб піали не були порожніми. Кожний новий пролив гратиме новими відтінками аромату і смаку: у цьому полягає краса чайної церемонії з Китаю.

Завершується церемонія вилученням чайного листя з чаху, зливанням води з чабані та ополіскуванням чайника й іншого посуду. Для цього використовується тільки чиста вода без миючих засобів, після чого елементи насухо витираються рушником або серветкою.

Сучасна чайна церемонія в Китаї підкреслює важливість таких етапів:

• Атмосфера – налаштуватися, сповільнитися, наповнюватися гармонією.
• Чай – дешеві сорти з пакетиків не підійдуть, тільки добротні, які часто називають церемоніальними.
• Вода – від якості і температури води залежить смак чаю.
• Посуд – чайна дошка, вибагливі піали і заварники, вишукані чайні приладдя створюють атмосферу саме китайського чаювання.
• Техніка – майстер пам'ятає про плавність рухів і стриманість міміки. Уся китайська чайна церемонія знаходиться під його контролем. Він доливає гостям чай, стежить за міцністю заварки, подає піали. Китайська чайна церемонія схвалює чай у чистому вигляді, без цукру і солодощів, які перебивають смак напою.

З часом сформувалися принципи Гун Фу Ча (功夫茶) – вищої чайної майстерності. Це процес, в якому немає місця підходу «заварив, випив, зайнявся справами». Це про насолоду формою листа, кольором настою, ароматом напою і його смаком.

Припускають, що філософія розміреного чаювання родом із провінції Фуцзянь. Тому традиційний чай для чайної церемонії – улун, який роблять в цій місцевості. Але ніхто не заважає заварити за всіма правилами пуер, зелений або червоний сорт чаю.

КИТАЙСЬКА ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ – ОСОБЛИВОСТІ І ПРАВИЛА

Класична чайна церемонія не терпить поспіху. Головне – настрій і атмосфера умиротворення. Як саме це все відбувається:

• Майстер готує все для чайної церемонії і розставляє посуд на чабані.
• Перший крок – знайомство з чаєм. Його засипають у спеціальну коробочку і передають по черзі всім учасникам церемонії. Вдихаєш аромат, розпізнаєш духмяні ноти, налаштовуєшся.
• Заварник прогрівають окропом, інший посуд теж обдають гарячою водою.
• Першу протоку не п'ють, вона потрібна, щоби змити пил з чаїнок і дати їм розпаритися.
• Заварений чай переливають у чахай (чашу справедливості). Так кожен отримує настій однакової міцності.
• Перед тим, як пити чай, знову вдихають його аромат і прислухаються до власних відчуттів. П'ють із маленьких піал, яких вистачає на 3-5 ковтків. Важливо не поспішати і знайомитися з відтінками смаку.
• Чайного дракона, якого поливали гарячою водою і він змінював колір з темного на світлий, золотий. Він називався «чайний гість», добавляв настрою та гармонії гостям церемонії.
• Фігурка Дракон символізує силу і мудрість дракона, який є одним із найшанованіших символів у китайській культурі. Символізм дракона в китайській культурі дуже багатий і багатогранний. Дракон – це символ сили, мудрості, удачі та добробуту. Він також асоціюється з небом та водою, що робить його символом великої сили та унікального зв’язку між небесними та земними силами.

Чай, який ми дегустували, називався «золоті голки». Китайська чайна церемонія проводилася із використанням традиційної китайського посуду, це:

• Чайник для заварки з ісинської глини. У більш сучасних варіантах виготовляють зі скла або фарфору.
• Чахе – посуд, в якійзнаходиться чай. Перед початком церемонії чайний майстер подає її кожному гостю, щоб той познайомився з чаєм.
• Гайвань – китайська чашка з кришкою та блюдцем. У китайській традиції чашка символізує людину, яка знаходиться між небом (кришка) і землею (блюдце).
• Чахай – посудина (чаша), в яку після заварювання чай переливають.
• Чайна пара – посуд (піали) для пиття чаю.
• Чабань – чайний стіл.

Далі наш чайний майстер ополіскував та попередньо нагрівав чахай. Потім заливав чайні листки гарячою водою. Вода заповнювала чайник аж до країв. Коли чаїнки з'явилися на поверхні, їх видаляли за допомогою ложки. Чайник із заваркою та кип'ятком згідно правила закривали кришкою, перший настій виливали.

Друге заварювання відбувалося наступним чином: у чайник знову заливали гарячу воду. Чай проходив другий етап очищення від надлишкових домішок, після чого настоювався для досягнення ідеального насичення смаку. І, нарешті, заварений чай переливали у чахай, а з нього – у індивідуальні піали для пиття.

Ми пили чай, наче "викручуючи" піалу по годинниковій стрілці, вправо. Такий спосіб крутити піалу в китайській традиції означає підтримку споглядаючої позиції в житті. Якщо крутити чашу проти годинникової стрілки (вліво), то китайці вірять, що це матиме руйнівний вплив на життя того, хто п'є чай. Однак проти годинникової стрілки чашу іноді крутять, якщо в житті є ситуація, яку потрібно змінити, переламати хід подій.

Притримуючись традиційних правил, ми не змінювали ситуацію із переламуванням ходу подій. Тож, китайський новий рік Змії ми зустріли за всіма правилами чаювання. Астрологи кажуть, що "люди-змії" мають хороші соціальні навички, але можуть часто почуватися розгубленими та потребувати підтримки друзів і сім'ї, щоб відновити свої сили. Серед відомих людей, народжений у рік Змії – співачка Тейлор Свіфт, телеведуча Опра Вінфрі, президент Китаю Сі Цзіньпінь, письменниця Джоан Роулінг, а також президент України Володимир Зеленський.

Деякі дослідники пов'язують китайський новий рік з часом правління династії Шан – це 14 століття до нашої ери.

Походження свята овіяне легендами. Згідно з одним зі стародавніх міфів, на початку кожного нового року китайці змушені були ховатися від чудовиська на ім'я Нянь (у перекладі з китайського "Рік"), яке, як вважають, приходило у перший день свята, щоб розорити поселення. Але люди помітили, що Нянь боявся гучних звуків, яскравого світла і червоного кольору. Тому вони почали використовували їх, щоб прогнати монстра. Символом Китаю і китайської культури є дракон. Він знаменує силу й успіх.

Це свято об'єднує не лише мешканців Східної Азії. І у кожній країні є свої унікальні традиції. У В'єтнамі, приміром, цей день називають Tết Nguyên Đán, або скорочено Tết, що означає Свято першого ранку першого дня. Люди прибирають свої будинки й прикрашають їх свіжими квітами. Традиційно використовують гілки квіток персика і кумквату. Рожевий колір персика символізує енергію, а кумкват – процвітання.

У Сінгапурі в рамках святкування місячного нового року проходить парад Чингай (Chingay Parade). Це костюмована вулична хода, що супроводжується живими виступами і феєрверками.

У Нью-Йорку мешкає найбільша китайська діаспора за межами Азії, тому святкування тут традиційно супроводжують масштабні та яскраві заходи й вечірки.

У парку Сари Д. Рузвельт підривають близько 600 тисяч петард. А на вулицях Чайнатауна можна побачити танці левів і різноманітні паради. Домівкою для однієї з найбільших та найстаріших китайських громад Британії є Манчестер, і тут на новий рік 53-метровий дракон зазвичай ходить вулицями міста, прямуючи у бік китайського кварталу.

КИТАЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК В УКРАЇНІ (ЛЬВІВ)

«Китайський Новий рік в Україні» або «Радісне свято весни» (Чуньцзє) – це фестиваль у Львові, що присвячений традиціям святкування Нового року в Китаї та дозволяє львів’янам та гостям міста безпосередньо взяти участь у цих дійствах. Вперше Фестиваль відбувся 22 січня 2012 року і таким чином приєднався до світової естафети зустрічі Китайського Нового року. Фестиваль відбувається в Україні за ініціативи Міжнародної громадської організації «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва». Організатори Фестивалю визначають надзвичайну можливість особисто доторкнутися до справжньої китайської традиції святкування Нового року, відчути атмосферу цього свята, взяти участь у карнавальній ході центральними вулицями Львова, новорічних конкурсах, споглядати феєричне лазерне шоу, почастуватися національною китайською їжею. Святкування Китайського нового року в Україні завершується традиційним Святом ліхтарів (Юаньсяоцзе – Денцзе), який настає на 15-й день нового року.