4 травня у бібліотеці відбувся цікавий круглий стіл, який викликав широкий розголос серед львів’ян. Його тема «Звинувачення українців в антисемітизмі, як елемент стратегії інформаційної війни РФ проти України» зацікавила істориків, політологів, численні патріотичні громадські організації. Серед організаторів, окрім бібліотеки – сотня «Білі горвати», МФ Бойового Гопака, Товариство політв’язнів та репресованих, БО «Єврейське відродження» та ін.

Вечір розпочався демонстрацією документального фільму «Віденськими стежками Івана Франка» (реж. Т. Каляндрук), основною ідеєю якого є спростування поширюваних на Заході нашими ворогами інсинуацій про буцімто антисемітизм Каменяра. Фільм започаткував гостру дискусію про непрості стосунки українців та жидів (саме так звали в Україні юдеїв не лише в дорадянську добу, але і в період визвольної боротьби), які налічують уже багато століть. Доповідачі – Т. Каляндрук, М. Шейхет, В. Пилат – підкреслювали, що загалом співжиття наших народів було мирним, взаємокорисним і позитивним. Звинувачення в антисемітських настроях Петлюри та інших українських революціонерів і державних керівників були і є необґрунтованими, оскільки жидівські погроми в добу революції організовували насправді російські чорносотенні організації, а також інспірували командири Першої кінної армії під час горезвісного походу на Варшаву.

Гості з Донецька, Дніпра, Запоріжжя (в т. ч. за допомогою скайп-зв’язку) Дмитро Білий, Олег Ростовцев, Віктор Пащенко та Олександр Притула розвінчали сучасні провокаційні вигадки російської пропаганди антисемітського характеру, скеровані на розпалювання українсько-жидівського конфлікту.

Ю. Шухевич закликав присутніх активніше використовувати історичний термін «жиди» замість привнесеного Червоною Росією «євреї», зупинився на подіях 1939 року, коли репресії зазнали як українці, так і поляки та жиди. Радянська репресивна машина винищувала інтелігенцію, не дивлячись на її національність та релігію.

І. Сварник поділився своїми міркуваннями про події Другої світової війни, коли нацисти пробували залучити українців до винищення жидів. Історик закликав присутніх активніше звертатися до архівних документів та публікацій, зокрема, цікавого збірника «Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 року». Документи однозначно свідчать, що керівники українського визвольного руху (ОУН-УПА) послідовно боролися проти участі українців у жидівських погромах, а в збройних формуваннях періоду війни активно брали участь також жиди, і не лише як лікарі, а і зі зброєю в руках.

Підсумовуючи конференцію, Т. Каляндрук закликав присутніх, а також усі ЗМІ активніше боротися з проявами інформаційної війни з боку Росії, впливати на суспільство для нейтралізації поширення шкідливих для українців антисемітських, ксенофобських, антипольських настроїв та витворення позитивного іміджу України на міжнародній арені.

> > > > > > > >