“Книги, прощайте! Пора.
Я гортав вас, леліяв і пестив.
Світло і гордість й утіха моя!
Іншим тепер прислужітесь,
достойнійшим людям,
Спрагу блаженних сердець
ваш потамує нектар.
Горе мені! Очі мої розлучаються
з вами навіки.
І остигаючу душу
вже не зігріє ваш жар».

Стефан Яворський. Прощання з книгами. 1716.