15 червня, в день св. Івана Сучавського, завершив свій земний шлях відомий громадський і релігійний діяч та колекціонер Іван Гречко, засновник Бібліотеки української діаспори (згодом бібліотеки ім. М. Павлика, відділу україніки ЛОУНБ).

Іван Гречко народився 19 січня 1929 р. в Надвірній на Станиславівщині. 1947 став студентом Львівського політехнічного інституту, однак був виключений за антирадянські листівки. 1948 р. вступив до Львівського лісотехнічного інституту, працював звичайним інженером. Однак це був лише видимий бік його життя. Справжньою пристрастю, яку він проніс до останніх років, було віднайдення і рятування скарбів народного мистецтва, зокрема давніх гуцульських ікон на склі. Це захоплення виникло під впливом близького знайомства з родинами Сельських, Колесс, С. Щуратом, С. Караффою-Корбут, К. Звіринським. З ними й іншими ентузіастами він організовував мандрівки на Гуцульщину, Покуття, Закарпаття, фотографував занедбані церкви й покинуті цвинтарі, зустрічався з народними майстрами, збирав писанки, різьблення, художній метал, сформував велику приватну колекцію, яку постійно поповнював цінними експонатами, а в останні роки життя подарував Українському католицькому університетові.

З другої пол. 70-х років ХХ ст. Іван Гречко брав найактивнішу участь у діяльності катакомбної УГКЦ, був близьким з митрополитом Володимиром Стернюком. Започаткував мирянський християнський рух, був ініціатором створення у Львові Клюбу української греко-католицької інтелігенції (з 1991 був його головою ), заснування газети «Віра батьків». Був членом редколегії часописів «Євшан-зілля», «Гуцульщина» (Торонто), «Київська Церква», публікував статті в місячнику «Патріархат» (Нью-Йорк). Усе це слугувало відродженню й розвитку духовного життя українців у роки тоталітаризму, боротьбі за легалізацію УГКЦ у 1980-ті роки. Як заступник голови Львівського відділення Українського фонду культури брав участь в організації цікавих виставок, зокрема книжок видавництва «Арка» (Канада). Остання започаткувала створення у Львові Бібліотеки діаспорної літератури. Клюб греко-католицької інтелігенції нав’язав стосунки з українцями Канади, Австралії, США та багатьох інших країн. Свої книжкові збірки передали до Львова Вертипорохи-Іванусіви з Канади, о. Д. Блажейовський з Риму, о. В. Шевців з Австралії та багато інших.

Світла пам’ять про незабутнього пана Івана, який ніби й зараз сидить у «бункері», як жартома називали його робоче місце в бібліотеці, житиме в наших серцях допоки існуватиме українська книжка, гуцульський свічник-трійця й ікона на склі. Нехай наша галицька земля буде пухом невтомному подвижникові української культури.