4 березня у великій читальній залі гості бібліотеки мали можливість почути як дотепні байки й гуморески, так і непубліковану лірику львівського письменника Івана Сварника. Про батька розповідав Іван Іванович Сварник, старший син гумориста.

Іван Сварник народився 1921 р. в с. Лисогірці на Хмельниччині в заможній селянській родині. А вже за 8 років Сварники перетворилися на злиднів – батька родини Івана розкуркулили й вислали до Сибіру, а матір Настю з чотирма дітьми вигнали з села. Івася надалі виховувала радянська школа, радянські книжки й фільми. Тому він ріс «нормальною» радянською дитиною. Але вже підлітком звернув увагу на упосліджене становище рідної мови, тому став філологом. Проблема русифікації турбувала його до останніх днів життя. 1988 р., за півроку до смерті він писав:

«Кожен мій твір… породжує у мені болісно-солодкий дрож,
який збагачує моє духовне життя. Без нього в душі була б цілковита порожнеча.
Той дрож робить серце здатним чинити на світі добро»
Володимир ІВАСЮК

1 березня у відділі мистецької літератури відбувся музичний вечір «Уже літа, на білих конях пропливли…» до 75-річчя від дня народження українського композитора, поета Володимира Івасюка (1949-1979).