У відділі мистецької літератури з 14 до 23 липня експонуються книжково-ілюстративні виставки :

«Нащадкам – духовність минулого» до 150-річчя від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), українського композитора, музикознавця.

Філарет Колесса увійшов в українську культуру як музикознавець-фольклорист, етнограф, літературознавець і композитор. Багатогранна діяльність ученого відіграла виняткову роль у розвитку української музичної фольклористики і в налагодженні та скріпленні її зв’язків із загальноєвропейським науковим процесом.

Близько 100 наукових праць, статтей і рецензій з різних сфер усної народної творчості вклав Ф. Колесса у скарбницю української культури. Він записав і дослідив українські народні думи, зберігши тим самим для прийдешніх поколінь цей унікальний пласт творчості.

До 415 річниці від дня народження нідерландського художника, гравера, великого майстра світлотіні, найвідомішого представника золотого століття голландського живопису Рембрандта Гарменсзона ван Рейна відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову виставку фондових видань, де можна оглянути альбоми з його роботами, ознайомитись із літературою мовами світу про нього, вкотре переконавшись, що мистець зумів втілити у своїх творах увесь спектр людських переживань з такою емоційною насиченістю, якою до нього не знало образотворче мистецтво. Роботи Рембрандта, надзвичайно різноманітні за жанрової приналежності, відкривають глядачеві позачасовий духовний світ людських переживань і почуттів.

Відділ україніки ЛОУНБ і провідне коло ОУН «Держава» провели наукову конференцію «Євген Коновалець: постать на тлі доби».

Вступне слово виголосив завідувач відділу україніки, представник ОУН «Держава» Євген Салевич. Він коротко і чітко висловив провідні думки і завдання щодо організації української нації:

• нація створена Богом;

• нація прагне бути і прагне бути сильною;

• сила нації в її тотальній світовій організації;

• нам була, є і буде потрібна організація української нації;

• маючи свою українську державу, ми можемо втратити все – українську ідентичність, території і простір, коли у нас не буде сильної організації української нації;

• маємо перед очима західний світ, де мігранти окуповують заможні країни, де є все, окрім сильних національних організацій і розуміння національними елітами загроз національним ідентичностям. Тому згідно традиції ми повинні пошанувати великого організатора української нації ХХ століття, організатора потужних УВО та ОУН Євгена Коновальця і вся нація повинна шанувати свого організатора, бо його діяльність дає можливість нації бути у прийдешньому.

Ближче познайомитися з живописцем Любомиром Медведем мені випало 2000 року далеко від Львова. Тоді я перебував на науковій стипендії в канадських архівах, мав низку публічних лекцій про українські архіви, генеалогічні джерела й геральдику. На одну з таких лекцій прийшла група львівських митців, які під керівництвом професора Медведя розписували українську церкву в Едмонтоні. Після лекції ми тепло спілкувалися з земляками, вони гостили мене в себе. Ці розмови про українську культуру, мистецтво, традиції виявили нашу духовну спільність, показали, що Любомир Медвідь не лише самобутній митець, але й глибокий філософ, гуманіст, який вболіває за майбутнє не лише рідного народу, а й людства взагалі. В Канаді, де рівень добробуту тоді був значно вищим за український, проблеми втрати людиною духовності постали ще виразніше. Тема дегуманізації суспільства, яка хвилювала митця і в часи тоталітаризму, набрали нових відтінків у наш час стрімкого технічного прогресу.