Не кину нікому злих слів ні одного –
Ласкавістю серця усіх обів’ю…
Богдан ЧЕПУРКО

Богдан Чепурко – один з чільних представників українського модернізму в сучасному народознавстві, філософії, етнопедагогіці та мовознавстві – народився 26 серпня 1949 року в с. Осівці Бучацького району Тернопільської області в патріотичній українській родині.

Мати, Софія Андріївна, член ОУН, станична й повстанська зв’язкова. Батько, Степан Іванович, – учасник українських молодіжних парамілітарних організацій, інвалід ІІ Світової війни. Здобувши середню освіту, Богдан Чепурко студіював українську філологію у Львівському університеті ім. І. Франка, працював учителем української мови і літератури, викладачем історії, був заввідділу мистецтва журналу «Дзвін», головним редактором освітянської газети Львівщини «Основа».

Безсумнівна поетичність, стихійність, чуттєвість, мовність, мисленна парадоксальність натури цього чоловіка зумовила й поетичне його життя. Масив поезій, писаних змалку та в юності, став основою. Між людьми цікавими і різними Богдан Чепурко – поет, гуморист, есеїст, народознавець – потужна особистість, завжди здатна й готова впливати на інших. Концентрація родового в його долі така велика, що лише її може вистачити для творчості. Його поезія потужно заряджена позитивною енергетикою та світлоносністю.

Богдан Чепурко – лауреат престижних премій, переможець літературних конкурсів. Він яскраво й майстерно творить світообраз української душі, основи світобачення української людини. Гідна громадянська позиція мислителя перемежовується з тонкими ліричними перепадами настрою, гумористично-сміхопадними чепуресками, народознавчими трактатами-дослідженнями.

Бажаємо панові Чепурку міцного здоров’я, натхнення і творчих успіхів! У великій читальній залі бібліотеки представлена виставка, присвячена творчості поета. Запрошуємо!

Україно, краю мій привітний,
Я зріднюсь з тобою й наяву –
Пережив твою недолю стосотлітню
І твою неволю світову!
Богдан ЧЕПУРКО