До 215 річниці від дня народження польського поета, творця романтичної драми Юліуша Словацького (1809-1849) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує увазі читачів книгозбірні книжкову експозицію «Любов — то світло, то — небесне лоно». Зацікавлений користувач тут знайде літературу на будь-який запит від повного зібрання творів поета, вибраних творів, віршів та поем, поезії в українських перекладах, спогадів про родинне коло, товаришів, постановок творів Ю. Словацького на польських сценах, ювілейних видань творів поета, критичних матеріалів сучасників поета до розвідок про Ю. Словацького і Україну, польсько-французьких літературних зв’язків Юліуша Словацького, нарисів про життя і творчість поета.

Юліуш Словацький прожив лише 39 років, проте залишив по собі 13 драматичних творів, майже 20 поем, сотні віршів, листів і один роман. Він також створив цілісну філософську систему, яку назвав «генезійною філософією».

Юліуш Словацький народився і виріс на українських землях, тож, чимало місцевостей України пов’язані з його життям та творчістю. Крім того, Україна посідає важливе місце у творчості поета. З одного боку, Словацький розглядав Україну як частину земель давньої Речі Посполитої, а значить – і давньої та майбутньої Польщі. З іншого боку багатонаціональний характер давньої Речі Посполитої вселяв у польських поетів-романтиків сподівання на її відродження у давніх кордонах, при активній участі українців. У мові Словацького часто зустрічаються українські елементи «Українська думка», «Змій». У поетичній повісті «Змій» поет у фольклорному дусі відтворює образ козацтва. У незакінченому романі «Король Лядови» (1832 р., французькою мовою) події розгортаються у славнозвісній Софіївці та на Поділлі, побіля річки Лядови (ліва притока Дністра). Також у цьому творі Ю.Словацький передбачає виникнення самостійної української літератури на фольклорній основі. Україні теж було присвячено драму «Горштинський» і «Пісня козацької дівчини». Особливо цікавою є драма «Мазепа». Її події вібуваються в одному з подільських замків, а головний герой, Іван Мазепа, показаний тут як ідеальний лицар, готовий піти на смерть, щоб не видати таємницю чужого кохання. Рятівником його виступає король Ян Казимир. Польський герой рятує українського героя. Іван Франко назвав Словацького «співцем Поділля», бо Юліуш вважав його частиною «своєї Вітчизни давньої». Твори Ю. Словацького перекладали українською мовою Олена Пчілка (1910 року видала книжечку про нього зі зразками його творів), Іван Верхратський, Михайло Старицький, Василь Щурат, Микола Зеров («Мазепа», римований вірш замінений на білий «Балладина»), Максим Рильський («Кулик», «Заповіт» тощо), Микола Бажан («Фантазій»), Марк Зісман («Українська думка»), Борис Тен («Балладина»), Дмитро Павличко («Година роздумів», «Ангеллі», «Вацлав», вірші), Роман Лубківський («Срібний сон Саломеї», «Українська думка» тощо), Валентин Струтинський («Змій»), Василь Білоцерківський («Король Льодовий», «Горштинський», «Ян-Казимир», «Крак», «Беатрикс Ченчі», «Валленрод», «Золотий череп», проза) та ін.

У 2002 році між Україною та Польщею була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам'ятник Тарасові Шевченку. У 2003 році пам'ятник Тарасові Шевченку у Варшаві було встановлено. Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі й перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя від дня народження поета 2009 року. І тільки у вересні 2012 року пам'ятник, який зберігався на території київського творчо-виробничого комбінату «Художник», встановили поруч із костелом святого Миколая.