Кожен, хто проходить повз Галицький ринок, може зауважити певну зміну в прилеглій забудові: в колишньому палаці Більських (Бесядецьких), розміщеному за адресою пл. Галицька, 10 – тут до 2000 року містилася Обласна бібліотека – розібрали східне крило.

Як видно з банера, повішеного на воротах, ці дії кваліфікуються як «протиаварійні роботи» на пам’ятці національного значення. Логічним продовженням буде демонтаж західного крила, а тоді можна братися й за основну будівлю…

13 липня, не чекаючи санітарного дня, працівники нашої бібліотеки побували на ювілейній Стефаниківській виставці, відкритій у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Виставку влаштували три поважні інституції – окрім самого музею до її організації причетний Центральний державний історичний архів України у Львові, який очолює онука письменника Олеся Стефаник, та Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Вони надали низку експонатів – листи та світлини письменника, прижиттєві видання творів та ін. Основну частину експозиції становлять художні твори – починаючи від скульптурного портрета Василя Стефаника М. Паращука й графічного портрета І. Труша й закінчуючи великими циклами ілюстрацій до творів Стефаника, виконаних О. Кульчицькою, М. Бутовичем, В. Касіяном, І. Остафійчуком, І. Крислачем, М. Падовським та багатьма іншими митцями. Імена окремих художників – учасників попередніх ювілейних виставок – залишаються маловідомими, попри високий мистецький рівень їхніх робіт. Мистецькі твори мають на собі відбиток епохи – це й радянський соцреалізм, і символізм, і класицизм. Кожен художник по-своєму прочитував ті самі новели, і порівняння цих різних мистецьких творів показує все багатство духовного життя нашого народу в ХХ столітті.

У відділі мистецької літератури з 14 до 23 липня експонуються книжково-ілюстративні виставки :

«Нащадкам – духовність минулого» до 150-річчя від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), українського композитора, музикознавця.

Філарет Колесса увійшов в українську культуру як музикознавець-фольклорист, етнограф, літературознавець і композитор. Багатогранна діяльність ученого відіграла виняткову роль у розвитку української музичної фольклористики і в налагодженні та скріпленні її зв’язків із загальноєвропейським науковим процесом.

Близько 100 наукових праць, статтей і рецензій з різних сфер усної народної творчості вклав Ф. Колесса у скарбницю української культури. Він записав і дослідив українські народні думи, зберігши тим самим для прийдешніх поколінь цей унікальний пласт творчості.

До 415 річниці від дня народження нідерландського художника, гравера, великого майстра світлотіні, найвідомішого представника золотого століття голландського живопису Рембрандта Гарменсзона ван Рейна відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову виставку фондових видань, де можна оглянути альбоми з його роботами, ознайомитись із літературою мовами світу про нього, вкотре переконавшись, що мистець зумів втілити у своїх творах увесь спектр людських переживань з такою емоційною насиченістю, якою до нього не знало образотворче мистецтво. Роботи Рембрандта, надзвичайно різноманітні за жанрової приналежності, відкривають глядачеві позачасовий духовний світ людських переживань і почуттів.