В перший день Нового року в головній читальній залі зібралися ті, кому вже набридло відпочивати біля екрана й за столом. Екскурсоводи, й не тільки, послухали розповідь Івана Сварника про львівський період життя Михайла Грушевського, що тривав 20 років – 1894-1914. До Львова молодий випускник Київського університету св. Володимира був запрошений на новостворену катедру української (завуальовано «Східної Европи») історії. Ініціатором був видатний український історик Володимир Антонович, у якого Грушевський був найкращим випускником. До Львова молодий історик привіз народовську (народницьку)концепцію історії України, у якій головним об’єктом уваги був народ, селянська маса, трудівники. Згодом його погляди еволюціонували, і в т. зв. «Ілюс трованій історії України-Руси», написаній у переддень І Світової війни, Грушевський виступає виразним прихильником державницької ідеї.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Наукове товариство імені Шевченка в національній історії».

У вступному слові завідувач відділу україніки Євген Салевич означив контексти обговорення теми:

НТШ в історії нації;

стан нації: НТШ і сучасність;

НТШ в часи великих вчених, подвижників національної справи, у часи жертовного служіння національній ідеї, у часи жертовної праці в ім’я нації;

НТШ в час українських державних і приватних університетів, інститутів і кафедр, у час української освіти і науки в Українській Державі, у час корупції і занепаду науки, вигоди і безвідповідальности української еліти за долю нації.

Та найголовніший озвучений контекст – НТШ залишається найбільшою організацією української нації і вона мусить брати на себе відповідальність перед прийдешнім нації.

Для дітей на зимові канікули! До 155-річчя від дня народження американської прозаїкині, авторки дитячих романів Елеонор Портер (1868-1920) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує вправлятися у вивченні мови за допомогою серії чудових дитячих романів про Полліанну англійською та польською мовами, за право екранізувати які відома американська актриса, зірка німого кіно Мері Пікфорд, заплатила його авторці чималу на той час суму. Роман «Полліанна» захопив читачів настільки, що на адресу Елеонор Портер посипався шквал листів із проханнями розповісти, що сталося з головною героїнею роману далі. Тому вже в 1915 році письменниця видала друком наступний роман — «Полліанна дорослішає». Усього за кілька років письменницької кар'єри Елеонор Портер створила 4 томи коротких оповідань і 14 романів для дітей та дорослих. У 1920 році Елеонор Портер померла. Наступного дня по її смерті газета «Нью-Йорк Таймс» опублікувала некролог під заголовком «Померла авторка «Полліанни»».