…Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. Протести, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків, та протидія з боку влади призвели до відкритого силового протистояння, яке надалі переросло у Революцію гідності.

Диякон Михайлівського собору в Києві Іван Сидор згодом згадував: «Отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Як бити на сполох, не знав, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але постарався вкласти в передзвін всю душу і дзвонив так сильно і так довго, щоб все місто почуло і прийшло на Майдан... Я почав втрачати сили ще до кінця першої години. Добре, що мені на допомогу прийшли студенти. За чотири години ми вшістьох порвали чотири троса на дзвонах! У мене встигли нарости і полопатися криваві мозолі, стер собі руки в кров, але болю майже не помічав...»

Макс Вебер народився в середині 19 ст. і його розвиток як людини співпав з важливими змінами в суспільстві і з процесом значного переосмислення людьми всього світового устрою. Музика митця зрозуміла не лише в Німеччині а й у всьому світі.

У відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка з 17 до 26 листопада «Романтизм Карла Вебера» до 235-річчя від дня народження німецького композитора, піаніста, музичного письменника (1786-1826)

До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада в усьому світі, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову виставку мовами світу, де полілог про культуру і політику акцентує на проблемах сексизму, динаміки міжкультурної комунікації, народів і стереотипів, релігійного плюралізму для Східної та Центральної Європи, культурної спадщини та туризму, розмірковує про опис та природу життя жінки, новий парадокс для японських жінок: більший вибір, більша нерівність, соціальну етику: мораль і соціальна політика, геронтологію, постулати ЮНЕСКО, фактично що залишиться і що буде. Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя. Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як усі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН. Замовити виставкову літературу можна за тел.: 255-36-27.

Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели презентацію монографії «Слов’яни і Русь у ранньому середньовіччі. Передумови і початки формування імперії русів» професора, завідувачки кафедри давньої історії України і архівознавства ЛНУ ім. І.Франка Ольги Щодрої.

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич назвав презентацію тристоронньою творчою зустріччю українських учених, громадсько-політичних діячів та підприємців навколо знакової книги з нашої давньої історії, наголосивши на винятковій важливості теми і переконливій науковій аргументованості дослідження для світоглядної орієнтації і діяльності представників української нації.