30 червня відзначаємо 110-у річницю від дня народження польського поета, прозаїка, перекладача, есеїста, літературознавця, дипломата, юриста, лауреата Нобелівської премії у галузі літератури 1980 року, лауреата Нейштадтської літературної премії (Neustadt International Prize for Literature, 1978), кавалера ордену Білого Орла, справжнього праведника світу Чеслава Мілоша. Родина Мілошів належала до шляхти гербу Любич. Чеслав Мілош - брат Анджея Мілоша, режисера-документаліста, публіциста, перекладача. В родині розмовляли польською мовою, проте, завдяки старанням свого дядька, хлопець з дитинства добре знав і литовську. Пізніше Чеслав Мілош говорив про себе, що він, польський письменник і поет, але краєвиди та дух передвоєнної Литви ніколи не полишали його.

«Кур'єр Галіційський» (пол. «Kurier Galicyjski») — визначає себе як незалежний часопис поляків в Україні. Виходить двічі на місяць. Засновник і видавець — Мирослав Ровицький (пол. Mirosław Rowicki), головний редактор — Марцін Ромер (пол. Marcin Romer). Частина редакції розташована у Львові, частина в Івано-Франківську. Часопис фінансується із коштів Міністерства закордонних справ Польщі за посередництвом фундації «Свобода і демократія» (пол. Wolność i Demokracja).

Відділ україніки ЛОУНБ, видавництво «Каменяр» та ОУН «Держава»провели презентацію книги «Галина Захарясевич-Липа: Спомин про мисткиню». Вступне слово на презентації виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він висловив думки у контексті знакового світоглядного твору Юрія Липи «Українська жінка», який є своєрідним ґімном українці, присвячений його матері та всім матерям українського роду. І це також ґімн його дружині – правдивій, сильній українці, матері його дітей, талановитій художниці Галині Захарясевич. Промова проілюстрована плакатами з цитатами Юрія Липи про українську жінку:«Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас». «Коли глянемо вглиб раси, поза тисячоліття, коли глянемо,що залишилось від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі», «Український світ дав від свого початку міф про сполучення чоловічих і жіночих первнів. Вони сполучені в одній істоті – Матері. Мати це найбільше божество трипільської основи нації, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень», «Коли українці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні традиції, тим більше довіри будуть мати до інтуїції, творчості і невсипущої енергії українського жіночого первня. Це один з найкращих первнів білої раси». І тут мова не про гендерну рівність поза контекстом інтересів нації.

Сьогодні, 15 червня, виповнюється 80 років від дня народження актора, режисера, одного з чільних представників українського «поетичного кіна» Івана Миколайчука. Він був палким поборником нашої культури, української пісні, любові до свого народу й рідного краю. Фільм «Пропала грамота» можна вважати маніфестом незламності українського духу. Відчуття свободи не дозволяло акторові спокійно сприймати гнилий дух застійних часів тоталітаризму. Він вірив, що козацький дух українців дозволить їм, врешті, здобути перемогу. Миколайчук з нами!

Наша бібліотека вшановувала митця такими виданнями.