25 лютого Провідне коло ОУН «Держава», відділ україніки ЛОУНБ, представники «Союзу українок» України, Конгресу українських націоналістів у 150-річчя від дня народження Лесі Українки проголосили заснування свята української жінки – День українки.

Головне слово на заході виголосив представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він говорив образною мовою про єдиний правдивий український світ, створений Богом. Про український чоловічий світ – як організацію походу задля слави нашої нації і завоювання світу. Про український жіночий світ – як світ краси, любові, оберіг традицій, облаштування українського світу, продовження українського роду, української ідентичности.

Євген Салевич наголосив також на загрозі, яка чигає на наш світ через нав’язувані нам чужинцями різні форми нищення традиційної сім’ї, родини, роду, нації, через просування прав меншин, ґендерної рівности, прав жінки поза її Божим призначенням.

Доповідач вказав також на те, що ми повинні вивчати і знати традицію пошанування і культу української жінки від часів нашого Трипілля, бути сильними українськими чоловіками і гідними українками – берегинями українського роду, бути правдивими українцями і творити своє свято українки.

Слово про знаковий день в історії нашої нації – день народження славетної української жінки Лесі Українки виголосили відомі вчені – історик Іван Сварник і дослідник давньої української літератури Павло Салевич.

І. Сварник розповів про перший приїзд Лесі до Львова 1891 р., коли вони з матір’ю, Оленою Пчілкою, їхали до Відня, про знайомство й дружбу поетки з І. Франком, М. Павликом та іншими галичанами, про першу публікацію її вірша «Конвалія» у львівській «Зорі». Історик підкреслив, що Львів Леся сприймала як вільне, європейське місто, в якому вона хотіла б жити до кінця життя. Натомість австрійська поліція вбачала в ній підозрілу особу – племінницю політичного емігранта-соціаліста М. Драгоманова, українську діячку радикального напрямку.

П. Салевич відзначив написані в ключі української родової традиції (міфопоетичних світогляду, мови, образів) твори Лесі Українки (драму-феєрію «Лісова пісня», поему «Русалка», казку «Про велета», уривок із незакінченої поеми «Перун» і інші), які стають в один ряд, хоч і розділений часом, одної нашої традиціоналістської літератури, які оживлюють наші прадавні відмітні риси, наш національний вираз обличчя, і є для українців надзвичайно цінними.

Думки про потребу проголошення свята української жінки саме в день народження Лесі Українки висловили відомий громадський діяч Юрко Антоняк, голова Львівської організації Союзу українок Ксенія Базилюк, журналіст Віра Олеш, вчений Богдан Калиняк, вчений секретар Інституту народознавства НАНУ Ганна Врочинська, представник Конгресу українських націоналістів Іван Гавалюк, співробітник Центру народної творчости Оксана Бондар, фотохудожник Юрій Дубленич, заступник голови ЛОООР Михайло Вельгош, громадська активістка Оксана Юзич та інші.

Світлини фотохудожника Юрія Дубленича.