1 листопада у відділі україніки Провідне коло Організації української нації « Держава» відзначило 104 - річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Вступне слово виголосив представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич. Він висловив світоглядні думки про український менталітет державного народу, про державу як стан української душі, споконвічну історичну тяглість українського державотворення , про тривання ідеї української держави, державного мислення впродовж тисячолітньої історії в Україні і світі, у минулому і сьогоденні. Промовець привітав присутніх з яскравим проявом українського державотворчого духу – днем проголошення ЗУНР. У контексті свята він оприлюднив проекти національного просвітництва і пропаганди, які здійснює ОУН «Держава»: «Український народний університет культури», «Українська студія національної інформації», « День українки», «Посланіє пророка Тараса Шевченка» та інші.

Історик Іван Сварник нагадав присутнім, що державне будівництво було започатковане створенням 18 жовтня у Львові Української Національної Ради, яка 19 жовтня проголосила Українську державу на всіх українських землях Австро-Угорщини. А 1 листопада, завдяки сотникові Д. Вітовському, цю ідею було втілено в життя. Листопадовий чин стан взірцем української організованості, дисципліни й ефективності. Він продемонстрував, що галичани, за потреби, вміють згуртуватися, що вони готові до державного життя. Проголошення ЗУНР відбулося, фактично, 9 листопада, коли створили Державний Секретаріат, тобто уряд. А те, що цю державу не вдалося зберегти, значною мірою залежало вд Европи, яка виявилася неготовою визнати ще одну незалежну державу й зробила ставку на поляків, які демонстрували вищу політичну зрілість. Але для нас ЗУНР є яскравим втіленням наших прагнень до своєї держави, до волі й незалежності. Їх ми завжди боронили, та й нині боронимо, від споконвічного ворога. Вшановуючи ЗУНР, ми мали б спорудити у Львові не два монументи цій державі (як це зробили місто й область 2018 року), а пам’ятати також про Дмитра Вітовського, як організатора Листопадового зриву.

Доктор історичних наук Ігор Гаврилів змалював епічну картину битв за західноукраїнську державу на тлі тодішніх геополітичних подій, говорив про героїчний здвиг українських вояків під проводом Дмитра Вітовського і проголошення ЗУНР, несприятливі зовнішньополітичні обставини і стратегічні прорахунки Української галицької армії, проблемні питання стосунків ЗУНР та УНР, про жертовність і героїзм українських вояків та командувачів УГА.

Громадський діяч Юрій Антоняк зауважив, що сприйняття Дмитра Вітовського тодішнім галицьким політикумом було далеко не однозначним. Батьки-засновники ЗУНР були переконаними легітимістами та демократами і боялися встановлення військовиками диктатури, здається, навіть більше, ніж поляків. У той же час, серед військових, теж переконаних легітимістів, не знайшлося того, хто наважився би таку диктатуру очолити. Це й стало однією з причин поразки.

Участь в обговоренні теми, окрім згаданих учасників, брали професор Роман Базилевич, художник Наталя Білоус, поет і літературознавець Павло Салевич, громадські діячі Зоряна Іванків, Андрій Стецьків, Іван Вівчарівський, Василь Багрійчук та інші.