Вчора на семінарі "Небезпеку видно не одразу" більшість присутніх ствердно відповіли, що з ними такого не станеться. Хтось аргументував, що має професійний досвід/знання з цієї теми, хтось сказав, що одягається не виклично, тому її не викрадуть для сексуальної експлуатації, хтось запевнив, що є оптимістом, тому ця проблема омине.

Та як демонструє статистика, більшість людей, які потрапили у різні види торгівлі людьми (трудова, сексуальна експлуатація, порноіндустрія, втягнення у військові конфлікти/жебрацтво, примусове донорство/сурогатне материнство) і освіту мають вищу, зокрема, юридичну, і і поводилися/одягалися не виклично, і оптимістично (скоріше наївно) вірили, що з ними такого не може статися.

Бо чують про такі речі переважно у новинах, фільмах і сприймають як щось віддалене. В той час, як у сусідній квартирі може бути розташована підпільна порностудія. Вербування теж не завжди виглядає загрозливо, а лише як пропозиція заробити немалі гроші.

Кілька фактів:
- Торгівля людьми - найбільш активно прогресуюча злочинна діяльність, яка приносить щорічний дохід близько 150 млрд. доларів.
- Щорічно більше 1,2 млн. дітей стають жертвами торгівлі людьми.
- Ще до початку війни проблема торгівлі людьми була актуальною для України: наша країна перебувала на 49-у місці зі 167 країн світу в рейтингу поширеності сучасного рабства.
- Лише за три роки майже 50 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми.
-Найчастіше жертвами цього явища ставали жінки, яких відправляли за кордон для надання сексуальних послуг, і чоловіки, які потрапляли у трудове рабство.

Групи ризику:
- внутрішньо переміщені особи.
- біженці.
- діти без супроводу.
- багатодітні та малозабезпечені сім’ї, одинокі матері.
- люди з особливими потребами, самотні люди похилого віку.
- постраждалі від домашнього насильства.
- сироти, діти, які позбавлені опіки та піклування.
- «діти вулиці» - безпритульні, алко- та наркозалежні особи.
- безробітні, трудові мігранти.
- особи, які незаконно виїжджають за кордон чи перебувають там або незаконно в’їхали чи перебувають на території України.
- особи, які користуються послугами шлюбних агенцій, фірм з посередництва у працевлаштуванні, в т.ч. і за кордоном.
- особи, які займаються модельною діяльністю, працюють у сфері розваг.
- особи, які займаються проституцією.
- особи, які раніше постраждали від торгівлі людьми.

Підсилюють проблему вкорінені стереотипи:
- зі мною такого не станеться.
- вони знали, що їх може очікувати, тож самі й винні.
- люди, які не обмежені у свободі пересування, не є жертвами торгівлі людьми.
- торгівля людьми завжди пов’язана з перетином кордону.

Це все лише погіршує ситуацію. Все насправді є поруч. І небезпеку видно не одразу.

Особа, яка потрапила в ситуацію торгівлі людьми може звернутися по допомогу у поліцію чи гарячу лінію (правова допомога, психологічна, медична, працевлаштування, одноразова виплата у розмірі прожиткового мінімуму тощо).

Варто додати, що в США у бюджет закладають значні суми на попередження протидії торгівлі людьми, в Україні ж поки що розслідують, допомагають постраждалим постфактум.

Бібліотекарі поділилися історіями зі свого життя, коли мало не потрапили у сексуальну експлуатацію, дехто з учасників теж згадав свої негативні історії.

Вкінці заходу учасники засумнівалися і визнали, що таки з кожним може статися проблема втягнення у торгівлю людьми.

Часто люди не звертаються по допомогу, боячись розголошення, зі страху перед вербувальниками або просто соромляться. Але людська гідність має бути захищена, бо кожен з нас є гідним, вартим достойного життя, поваги та допомоги.

Спікери семінару: бібліотекар Тетяна Грудень, юрист Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Христя Гаталяк , заступниця начальника відділу зв'язків з громадськістю Управління патрульної поліції Львівщини Віра Проців.

Дякуємо за підтримку спеціалісту Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів УО ДГП ЛМР Марта Жук.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства та торгівлі людьми - 0 800 500 335, 116 123. Національна дитяча лінія - 0 800 500 225, 116 111.

Сподіваємося, ця інформація вам ніколи не знадобиться.