18 липня екскурсоводи й інші відвідувачі бібліотеки мали сатисфакцію здійснити віртуальну подорож замками, фортецями, городищами й іншими оборонними місцями України слідом за відомим ученим Орестом Мацюком (1932-1999).

Орест народився у Трускавці в родині вчителя Ярослава Мацюка і міщанки Розалії Гладкої, однак батьки досить швидко розійшлися, і Орест жив у діда й баби в Трускавці. В маминій родині були відомі борці за Україну, отож хлопець виріс патріотом, але шанував і поляків, австрійців, жидів, з якими ріс у Трускавці. Згодом здобув добру освіту – навчався в Інституті фізкультури (з дитинства був добрим спортсменом), потім у Сільськогосподарському інституті в Дублянах, здобув фах економіста сільського господарства. Працював за фахом у Золочеві, та коли його дружина отримала роботу у Львові, перебрався туди. І здійснив свою мрію – потрапив у Історичний архів. Тут під опікою старших колег навчився усіх тонкощів складної роботи з давніми й новими документами і працював усе подальше життя, пройшов усіми щаблями архівної практики аж до директора архіву.

Як науковець Орест сформувався під впливом І. Крип’якевича, з 60-х років ХХ ст. почав вивчати історію паперу в Україні й досягнув великих успіхів – видав альбоми «Папір та філіграні на українських землях» (1974), «Філіграні архівних документів України» (1992) й монографію «Історія українського паперу» (1994), за що отримав звання доктора історичних наук.

Другою темою, де вчений досягнув найбільших успіхів, було вивчення оборонних об’єктів України – замків, фортець, оборонних монастирів і церков, городищ та ін. Щоправда, світ побачила лише праця «Замки і фортеці Західної України», однак для краєзнавців вона має величезне значення, бо охоплює й Поділля, і Буковину, й Закарпаття.

Орест Мацюк був патріотом і активним громадянином, з 1990 р. очолював комісію експертів з перейменувань вулиць Львова, дбав про повернення історичних назв містам і селам України.