28 серпня у відділі абонемента бібліотеки відбулося святкування 100-річчя від дня народження Якима Прохоровича Запаска. Ювіляра згадували Іван Сварник та Володимир Стасенко. Директор бібліотеки підкреслив, що науковий доробок Я. Запаска заслуговує на велику шану українського народу. Він залишив фундаментальні праці з історії ужиткового мистецтва, рукописної книги, українського книгодрукування. Історик розповів детективну пригоду з повернення до Львова памʼятника на могилі Адама Коцка, викраденого з Личакова у 50-ті роки минулого століття. Цю справу на міжнародному рівні порушив тоді доцент Я. Запаско, який водночас був головою Львівського товариства охорони памʼяток. Він написав листи до Німеччини та Латвії, і, після певного часу памʼятник повернувся до Львова. Володимир Стасенко розповів про Запаска, як про свого наставника й наукового керівника. Також підкреслив його роль у вивченні українського килимарства й декоративного мистецтва загалом (словник). Як людина Яким Прохорович був простим, невибагливим у житті, однак прямим і принциповим. В той же час, порівняно з Ісаєвичем, він був сміливішим у наукових пошуках, відстоював свої погляди на принципові відкриття, зокрема щодо дофедоровського книгодрукування. В житті й науковій роботі йому довгі десятиліття допомагала дружина – Марія Андронівна.

Обидва доповідачі підкреслили, що Запаско, з одного боку, був типово радянською людиною – фронтовиком, комуністом, ректором інституту. З іншого боку, він досліджував різноманітні прояви українського культурного життя, зокрема, церковні книги. Тому його науковий доробок слід шанувати, вивчати й популяризувати.