В останній день літа у великій залі бібліотеки історики Олег ПАВЛИШИН, Іван СВАРНИК та Ігор ЧОРНОВОЛ дискутували про непересічну постать нашого політикуму ХХ ст. – д-ра Осипа Назарука.

Іван Сварник процитував цікаву думку проф.. Дашкевича, який охарактеризував Назарука як «дуже талановитого й дуже безхребетного» діяча, який не раз міняв свої політичні погляди – від радикала й соціаліста в студентські роки до українського патріота й державника від початку створення УСС, згодом прихильника Липинського й монархіста (20-ті роки, Америка), а врешті до творця католицької УНО під патронатом владики Хомишина. Також показав присутнім видану факсимільним способом 2021 р. «Антольоґію стрілецької творчости», яку відкриває вступна стаття Назарука «То було так…». При цій нагоді історик окреслив важливу роль ювіляра в діяльності як Пресової кватири УСС, так і Пресової кватири УГА, його численні документально-публіцистичні твори про Легіон. Щодо характеристики Дашкевича – вочевидь вона пояснюється діаметрально протилежними особистими людськими якостями з Назаруком.

Олег Павлишин розповів про місце Осипа Назарука в українській політиці, і не лише галицькій, адже з кінця 1918 р. він був фактично міністром УНР, відав пресою і пропагандою, залишив цінні спогади «Рік на Великій Україні». Слід зазначити, що в Історичному архіві збереглися записники Осипа Назарука, які готує до друку Мирося Дядюк. З 1922 був дипломатичним представником ЗУНР у Канаді і США, познайомився з В. Липинським і захопився його державницькими ідеями. Повернувшись у Галичину, заснував українську християнську партію (згодом Українська Народна Обнова). Редагував «Нову Зорю», видавав багато брошур, в т. ч. на комерційній основі. Взагалі писав багато й легко. На відміну від Петрушевича, який саме Назарукові доручав складати різні документи. Також згадав про публікацію в Польщі (!) спогадів Г. Хомишина.

Ігор Чорновол доповнив колег розповіддю про навчання Назарука в гімназіях у Бучачі й Золочеві, неодноразові виключення його за таємну політичну діяльність у «Молодій Україні». Закінчити гімназію Осипові вдалося лише завдяки заступництву Телішевського.

Присутні задали доповідачам багато питань про стосунки між політиками, ставлення до жидів, матеріальну ситуацію, еміграційних діячів і їх поділи та ін.