У понеділок, 9. жовтня екскурсоводи спілкувалися з Іваном Сварником про історію львівської торгівлі. Тема вже порушувалася на попередній лекції про львівські привілеї. Значна кількість тих документів стосувалася торгівлі.

Львів, від свого заснування, був значним осередком міжнародної торгівлі. Дмитро Дедько, який керував Руським королівством після смерті останнього законного володаря, 1341 р. написав листа до магістрату німецького Торуня, запрошуючи тамтешніх купців знову їхати до Львова. Серед німецьких поселенців ще з княжої доби було багато купців, які мали ділові стосунки з Ганзейським союзом. Найвідомішими з них були Абреки, Шольци, Алембеки, Ворцелі. Добрими купцями були також вірмени, які спеціалізувалися на торгівлі зі Сходом – з Каффою, Кримом, Константинополем, а після падіння останнього – з Османською імперією. Відомими купцями були Августиновичі, Бернатовичі, Захаріясевичі, Криштофовичі, Муратовичі.

Русини-українці торгували сіллю, рибою, воском, гончарними виробами, сідлами. Відомі купці Давид Русин (фінансував будівництво дзвіниці Успенської церкви), брати Рогатинці, Лавришевичі. Вони торгували з Молдовою, Волощиною, Трансільванією. Щодо останньої, то більше відомим у тих краях був Боїм.

Свою торговельну дільницю мали у Львові в ХVI-XVII ст. шотландці. Нинішня Сербська протягом кількасот років звалася Шкотською чи Шкотським торгом. Найвідомішим з шотландців був Томас Ґордон, який придбав кам’яниці Массарі й Алембека на Ринку й був бурмистром Львова у XVIIІ ст.

Купецтвом займалися італійці та греки Массарі, Бандінеллі, Корнякти, Папари. Вони торгували з Середземномор’ям і Левантом. Привозили коштовні тканини й дорогі солодкі вина.

Зі Львова ж вивозили залізні вироби – інструменти, зброю, обладунки, а також сідла, упряж, взуття, ювелірні вироби, віск та ін. Серцем Львова була Ринкова площа, де відбувалися два річні ярмарки (січень, липень) і щотижневі торги. У давнину площа виглядала інакше: стара ратуша була значно меншою, за нею було ще дві вулички т. зв.»багатих крамів, а перед фасадами будинків, що виходили на площу, були криті підсіння (частково збережені в Жовкві). Саму ратушу оточували буди і ятки, де постійно вирувала торгівля.

Завдяки торгівлі у Львові виникли чудові палаци патриціїв, шедеври готичних, ренесансових і барокових костелів, церков і монастирів.