16 жовтня у великій читальній залі була лекція історика Івана Сварника про зміни території Львова протягом століть.

Княжий город займав значно меншу територію, складався з укріпленого дитинця на горі над монастирем св. Онуфрія, посад на північних,західних і південних схилах Замкової гори й пригороддя, що доходило до Полтви за Оперним театром. Однак археологічні знахідки з тої доби були й на пл. Підкови, між Катедрою і Ринком та в інших місцях. Торговельним серцем міста був Старий Ринок.

У к. ХІІІ ст., коли Львів став столицею держави, німці заклали нинішню Ринкову площу, а в наступне століття спільно з русинами, вірменами й жидами заселили все середмістя. Так виникло місто в мурах площею 50 га. Воно мало 2 передмістя – Галицьке на півдні й Краківське на півночі. 1356 р., за привілеєм Казимира, місту не лише було повторно надано маґдебурзьке право, але з окреслено територію у 70, а згодом у 100 франконських ланів (2400 га). На цих теренах у ХV ст. виникли фільварки, що стали селами. Ціммерман заклав Голосько, Кльопер – Клепарів, Ґольдберґ – Кульпарків, Зоммерштайн – Замарстинів. Патриціям належали Вулька Камп’янівська, Сикстівка, Личаків. Сигнівка. Останнім (1503) виникло село Брюховичі. Розквіт міста припадає на к. ХVІ першу пол. XVІІ ст. Окрім згаданих фільварків і сіл, практично всі терени навколо середмістя були густо заселені. На поч. XVІІ ст. навіть почали споруджувати земляні укріплення навколо середмість (т. зв. лінія Беренса). Однак площу у 200 га з населенням у 30 тис.чоловік укріпити не вдалося.

З середини XVІІ ст. починається занепад міста. Однак у цей час розвиваються юридики – Коморовщина, Собіщина, Хорущизна, Сенявщина, Кастелівка, Лоншанівка.

Нова епоха пов’язана з розпадом Речі Посполитої і приходом Австрії. Фортифікації старого міста було розібрано, рови засипали, наїх місці розпланували просторі проспекти. Прчалася забудова західного боку Полтви, з’явилися презентабельні будівлі ратуші, Оссолінеуму, Народного дому, політехніки, сейму. Забудовувалися цілі вулиці – Чехова, Грушевського, Палія, просп. Шевченка,Вагилевича. Замість 2 у Львові стало 4 передмістя. На поч. ХХ ст. з’явилися нові дільниці, зокрема Новий Світ, вулиці Саксаганського, Стецька, Герцена. Робітничі колонії будували на Левандівці, Сигнівці, Богданівці. Територія міста зросла до 3240 га. 1930 виник Великий Львів шляхом приєднання Клепарова, Голоська, Замарстинова, Знесіння, Кульпаркова, Кривчиць, Козільників, Левандівки Львів поділили на 9 дільниць.

1939 рік приніс чергову зміну: з 9 дільниць зробили 4 райони: Личаківський, Городоцький, Новий Світ і Жовківський.

1942 до Львова приєднали Винники, Білогорщу, Брюховичі, Каменопіль, Лисиничі, Ляшки Муровані, Кривчиці, Малехів, Рудно, Зимну Воду й інші навколишні села. Це тривало до 1944 р., коли німці остаточно покинули Галичину і Львів.

Останні зміни, що відбулися на наших очах, стосувалися забудови Сихова, Артема-Наукової, Левандівки, Рясного.