В перший день Нового року в головній читальній залі зібралися ті, кому вже набридло відпочивати біля екрана й за столом. Екскурсоводи, й не тільки, послухали розповідь Івана Сварника про львівський період життя Михайла Грушевського, що тривав 20 років – 1894-1914. До Львова молодий випускник Київського університету св. Володимира був запрошений на новостворену катедру української (завуальовано «Східної Европи») історії. Ініціатором був видатний український історик Володимир Антонович, у якого Грушевський був найкращим випускником. До Львова молодий історик привіз народовську (народницьку)концепцію історії України, у якій головним об’єктом уваги був народ, селянська маса, трудівники. Згодом його погляди еволюціонували, і в т. зв. «Ілюс трованій історії України-Руси», написаній у переддень І Світової війни, Грушевський виступає виразним прихильником державницької ідеї.

Першою адресою Грушевського у Львові був університет на вул. св. Миколая, 4 (нині Грушевського). Про це нам кажуть назва вулиці, пам’ятник історику на її початку, таблиця на будинку. Жив молодий професор на вул. Длуґоша (Кирила і Мефодія), 5, а помешкання допоміг знайти й облаштувати сам Олександр Барвінський. Іншими місцями, пов’язаними з працею вченого було НТШ й редакція ЛНВ (Академічна, 8), згодом Чарнецького (Винниченка), 24 і 26, а також Мохнацького (Коцюбинського), 21 – Академічний дім. Нерідко заходив до книгарні «Просвіти» (пл. Ринок, 10).

На вул. Пекарській, 17 жила наречена, а згодом дружина вченого Марія Вояковська. З нею Михайло познайомився на вечірках у «Бесіді» («Народний дім») на Театральній, 22. Шлюб Грушевських, а також народження їхньої донечки Каті зафіксований у церкві св.. Петра і Павла на Личаківській, 82 а. Перше помешкання Грушевських було на Зиблікевича, 24 (Франка, 54), далі на Замойського (Романчука), 1, потім на Домбровського (Рутковича), 6. В останньому 1900 народилася донька Катя. З 1902 Грушевські жили у власній віллі на вул. Понінського, 6 (Франка, 154), в чому Грушевському допоміг Іван Франко.

Як науковець Грушевський часто працював у Бернардинському архіві (нині пл. Соборна, 3 а), в Оссолінеумі (нині вул.. Стефаника, 2), Науковій бібліотеці університету (Драгоманова, 5). З дружиною бував на імпрезах у Народному домі, Церковному музеї, готелі «Жорж», «Руській Бесіді» на Руській. Гуляли Грушевські на Кайзервальді, Погулянці, у Стрийському парку.

Перебування Михайла Грушевського у Львові було найпродуктивнішим як для самого Грушевського (праця «Про звичайну схему «руської» історії», перші томи «Історії України-Руси», керівництво НТШ), так і для нашого суспільства загалом, оскільки вчений виховав велику когорту істориків, які заклали базу для розвитку нації і розгортання подальших державотворчих процесів. НТШ під його проводом стало справжньою Академією Наук і здобуло всесвітнє визнання.