15 січня відбулася чергова лекція Івана СВАРНИКА для екскурсоводів та всіх бажаючих. Розмова стосувалася дуже відомого у свій час журналіста, історика, мистецтвознавця й видавця Миколи Голубця.

Микола (в дитинстві Мольо) був нешлюбним сином греко-католицького священника Еліашевського, а прізвище отримав по матері, яка його виховувала у Львові. Батько подбав, аби хлопчик здобув добру освіту. Микола закінчив гімназію, навчався у Кракові в Академії мистецтв, однак диплома не отримав, маючи богемні захоплення. Писав вірші, оповідання, нариси й навіть історичні романи. В роки визвольної боротьби був хорунжим Легіону УСС, чи не найактивнішим членом Пресової кватири. 1918 був учасником боїв за Львів. Свої особисті враження виклав згодом у романі «1918 рік грози і надій». 1941, за німців, працював у Державному архіві. Тоді ж заснував у Львові Літературно-мистецький клюб. Осідком мало бути Міське казино на Академічній, однак його зайняли німецькі офіцери для своїх потреб. Тому клюб розмістився на Підвальній 13, у будинку жидівської газети «Chwila», згодом у палаці Сапіг на Коперника. М. Голубець помер несподівано 1942 р. після невдалої операції на шлунку.

І. Крип’якевич залишив дуже цікаву характеристику Голубця, як історика: «Талановитий – хоч не мав змоги формально закінчити вищу освіту – не відрізнявся від «патентованих учених» і проявляв багатобічні наукові зацікавлення». Розпочав видання монографій малих міст Галичини: Белза, Буська, Звенигорода, Теребовлі та ін. Особливу увагу присвячував Львову. Писав статті для Януша, товариства «Просвіта», «Неділі», «Діла». Як глибокий знавець мистецтва, зокрема давнього, досліджував львівську школу малярства, якою опікувалася Ставропігія, вивчав давні фрески Вірменського собору. Найціннішим для нас є книжка невеликого формату, видана у Жовкві 1925 р. «Львів. Провідник». Це путівник українськими пам’ятками Львова, доповнений цікавим розділом про бої у Львові 1918-1919 рр., військові поховання та ін. з документальними світлинами, а також вміщений у кінці інформатор про українські установи, товариства, архітекторів, адвокатів, лікарів, митців та ремісників Львова того часу.