Своєрідним продовженням відзначення 150-річчя НТШ стала лекція про заснування й початки діяльності Товариства, яку провів Іван Сварник 22 січня для екскурсоводів та всіх зацікавлених.

В літературі існують різні думки як про засновників, так і про місце заснування Товариства. Щодо ініціаторів, то ними, безумовно, були кращі представники українського руху Наддніпрянщини й Галичини: В. Антонович, О. Кониський, О. Огоновський, К. Сушкевич, О. Барвінський та ін., які бажали створити незалежний від москалів осередок української культури. В першому статуті Товариства його мета окреслювалася лаконічно «вспомагати розвою руської словесности». Оскільки наддніпрянці не могли виступати засновниками, петицію до Галицького намісництва підписали: «С. Качала, М. Димет, К. Сушкевич, Ом. Огоновський, Л. Лукашевич, М. Коссак, Ол. Огоновський, Т. Барановський і Ю. Романчук. Фінансовою основою були кошти, пожертвувані Є. Милорадович-Скоропадською, О. Кониським, С. Качалою та ін. На них у Львові придбали друкарню. Щодо осідку Товариства ім. Шевченка, то найвірогіднішим місцем є приватний дім першого голови К. Сушкевича, де також було його адвокатське бюро, редакція газети «Правда» та ін. Адреса цього дому – вул. Оссолінських (нині Стефаника), 9 (І. Мельник. Галицьке передмістя). Деякі автори вважають, що дім і бюро Сушкевича були на Академічній, 8 (Криса л., Фіголь Р. Личаківський некрополь). За останньою адресою НТШ і його друкарня були згодом, після реорганізації 1892 р.

В перший період існування Товариство видавало шкільні підручники (зокрема «Історію літератури руської» О. Огоновського), часопис «Зоря» (з 1885 р.). В останньому публікували твори Шевченка, Куліша, Глібова, Маковея, Франка, Лесі Українки, переклади з інших літератур, наукові розвідки з історії, етнографії, права, сільського господарства, технічних і природничих наук та ін. Саме «Зоря» об’єднала українських авторів всієї України і стала реалізацією ідеї соборності, закладеної в назві Товариства.

Розквіт діяльності НТШ почався після переїзду до Львова М. Грушевського, який активізував видання «Записок» НТШ, започаткував «Жерела», збірники комісій та ін., а також часопису Літературно-науковий вістник».

НТШ існувало й активно діяло до кінця 1939 р., коли під тиском нової влади оголосило про «саморозпуск» на поч.. 1940 р.