29 січня в головній читальній залі відбулося продовження розмови про вулиці Львова. Продовження, бо екскурсоводи вже слухали кілька місяців тому розповідь про новітні перейменування вулиць у Львові. Натомість у понеділок почули про найдавніші назви вулиць, що походили з княжих часів. Це вул. Волинська – колишній Волинський шлях, пл. Старий Ринок, Глинянський тракт, вулиці Галицька, Городоцька, Любінська, Стрийська, Зелена. Безумовно, в старому Львові були вулиці св. Миколая, св. Теодора. Після забудови нинішньої пл. Ринок (очевидно, в кінці ХІІІ ст.) постали вул. Руська, Вірменська, Галицька, Татарська – згодом Краківська, Домініканська та ін.

Головні вулиці Львова змінювали назву, залежно від державної приналежності Галичини. Скажімо, просп. Свободи до 1991 р. носив ім’я Леніна, дещо раніше 1 Травня (1945-1959), за німецької окупації Адольф Гітлеррінґ (1942-1944). Протягом тривалого часу парна й непарна частини проспекту мали окремі назви. Перша спочатку була Валами Нижчими, Кароля Людвіґа, Гетьманською й Музеумштрассе. Непарна звалася Кароля Людвіґа нижчою й Кароля Людвіґа, за Польщі – Леґіонів, Опернштрассе. Вулиця Личаківська первісно звалася Глинянською дорогою чи Глинською (ХV ст.), з 1573 Личаківською, за німців – Остштрассе, в радянську епоху (1944-1990) – Леніна. Городоцька до 1990 р. мала назви св. Анни, Казимирівська, Чапаєва (1944-1964), 1 Травня (1964-1990). Інша частина, від вул. Шевченка до Залізничної колись мала назви Краківської дороги, Городоцької, Токажевського (1938), Вінерштрассе, городецької, 1 Травня. Частина нижче Залізничної була Краківською дорогою, Городоцькою, 1 Травня. Ще нижче – Городоцькою за рогачкою, Богданівкою, городоцькою, 1 Травня. Вул. Дорошенка у ХVІ ст. звалася Микульчинською чи Міхелькунчівською, потім Сикстовою чи Сикстуською, 1938 Оборони Львова, далі стала Жовтневою. Цікаво, що 1987 р. виконком Львівської міськради вніс Жовтневу, поруч із Валовою, Вірменською, Вугільною, Галицькою та низкою інших вулиць до переліку «історичних назв», які не підлягали перейменуванню. Цими питаннями відала тоді міська комісія по найменуванню й перейменуванню вулиць на чолі з секретарем виконкому І. Кондратюком. До складу комісії входили посадові особи – зав. відділом культури, інспектор відділу культури, відповідальний секретар УТОПІК, районні архітектори. 1989 р. до складу комісії додали також письменника Р. Братуня, мистецтвознавця В. Вуйцика, історика Я. Ісаєвича, архівіста О. Мацюка. Про останнього ми вже мали окрему бесіду, як і про перейменування вулиць у 1990-ті роки.